09 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5150/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про знесення самовільного будівництва,
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - позивач, ДАБІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ), у якому представник позивача просила зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудований житловий будинок літ. "Ж-1", що знаходиться по АДРЕСА_1 .
1. Обґрунтування позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) Департаментом ДАБІ у Полтавській області виявлено факт самочинного будівництва відповідачем житлового будинку без отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також дозвільних документів для проведення будівельних робіт. На цій підставі, контролюючим органом складено обов'язковий до виконання припис від 29.07.2019 з вимогою до ОСОБА_2 у термін до 30.09.2019 усунути виявлене порушення шляхом демонтажу самочинно збудованого житлового будинку. Оскільки відповідач вимоги припису не виконала, ДАБІ на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" звернулась до суду з цим позовом.
2. Позиція відповідача.
Відповідач відзив на позов чи заяву про визнання позовних вимог до суду не надала.
За повідомленням управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08.01.2020 вих.№01-12-03-09/44 /а.с. 59/ та від 18.08.2020 вих.№01-12-03-09/4933 /а.с. 176/ відомості реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за даними Реєстру територіальної громади м. Полтави відсутні.
Судові виклики та повідомлення ОСОБА_2 про розгляд цієї справи здійснені судом шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі суду, через систему пошуку відомостей про судові засідання, а також шляхом надсилання копій процесуальних документів та судових повісток за останніми відомими адресами місця проживання відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Позиція третьої особи.
Третя особа надала до суду письмові пояснення, у яких наполягала на задоволенні позовних вимог /а.с. 155-157/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що відповідач самочинно, без отримання згоди суміжних власників та без відповідних дозвільних документів здійснила будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що їй не належить, чим порушила право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, закріпленою за її домоволодінням.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
26.02.2020 протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.
16.03.2020 відкладено підготовче засідання з огляду на неявку відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 7.04.2020 провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 провадження у справі поновлено.
У підготовчому засіданні 22.07.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У судовому засіданні 29.09.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена у визначеному процесуальним законом порядку.
Представник третьої особи надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, розглянувши яку суд протокольною ухвалою від 29.09.2020 відмовив у її задоволенні з огляду на повторну неявку представника третьої особи у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи по суті.
5. Обставини справи.
Посадовою особою Департаменту ДАБІ у Полтавській області на підставі звернення ОСОБА_3 від 01.07.2019 у період з 18.07.2019 по 29.07.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Житловий будинок літ. "Ж-1" і сарай по АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_2 " /а.с. 22-23/.
За результатами перевірки складено акт від 29.07.2019, у якому відображені висновки про порушення відповідачем вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, а саме: ОСОБА_2 виконано будівництво житлового будинку (нової забудови) без документа, який дає право на виконання будівельних робіт /а.с. 24-31/.
Відповідач від підписання та отримання примірника акта перевірки відмовилась, про що вчинено запис у акті.
На підставі акта перевірки Департаментом ДАБІ у Полтавській області складено обов'язковий до виконання припис від 29.07.2019 №77, яким повідомлено ОСОБА_2 про необхідність усунення порушень шляхом демонтажу самочинно збудованого житлового будинку нової забудови у термін до 30.09.2019 /а.с. 33/.
Відповідач від отримання припису відмовилась, про що вчинено запис у приписі. На цій підставі припис 29.07.2019 надісланий відповідачу поштою /а.с. 34/.
На підставі наказу від 15.10.2019 №181П та відповідно до направлення від 15.10.2019 №385 посадовою особою Департаменту ДАБІ у Полтавській області у період з 21.10.2019 по 01.11.2019 проведено перевірку виконання відповідачем вимог припису від 29.07.2019 №77 /а.с. 35-36/.
Результати перевірки оформлені актом від 31.10.2019, у якому відображено факт невиконання відповідачем вимог припису від 29.07.2019 №77 /а.с. 37-45/.
Посилаючись на здійснення ОСОБА_2 самочинного будівництва та невиконання вимог припису органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач звернувся до суду з цим позовом.
6. Норми права, якими урегульовані спірні відносини.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно з частиною першою статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
У силу частини десятої зазначеної статті завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону №3038-VI технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Наведеним положенням кореспондують приписи статті 38 Закону №3038-VI, відповідно до якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
7. Оцінка судом обставин справи.
Наведені вище норми чинного законодавства є підставою для висновку, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом за наявності однієї з таких умов: (1) вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, (2) вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, (3) вони збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Об'єкти самочинного будівництва, перебудова яких з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм, є неможливою, підлягають знесенню.
Тобто, для прийняття рішення про знесення об'єкта будівництва, слід обов'язково встановити наявність умов, передбачених статтею 376 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку із статтею 38 Закону №3038-VI, а саме: (1) істотне відхилення від проекту або його відсутність; (2) суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб; (3) істотного порушення будівельних норм і правил; (4) неможливість проведення перебудови об'єкта з метою усунення порушень або відмова особи від її проведення; (5) невиконання припису про усунення порушень.
Суд зазначає, що позаплановою перевіркою встановлено факт зведення ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт.
Крім того, у ході розгляду справи встановлено, що будівництво відповідачем здійснено без отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
При цьому, за твердженням третьої особи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.05.1994 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_5 успадкували 13/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд у АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1714 кв.м. /а.с. 162, 170/.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.04.2013 ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_4 13/50 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд у АДРЕСА_1 .
Тобто, ОСОБА_3 наразі є власником 13/25 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд у АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою площею 1714 кв.м.
На цій підставі третя особа стверджує про те, що будівництво відповідачем житлового будинку перешкоджає її праву користування земельною ділянкою площею 1714 кв.м.
Суд враховує, що до матеріалів справи залучені копії витягів з рішень виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2015 та 26.05.2016 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 764 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /а.с. 167-168/.
Докази набуття відповідачем прав на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, суду не надані.
Натомість у матеріалах справи наявні копії ухвал Київського районного суду м. Полтави від 14.02.2020 у справі №552/5361/19 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на будинок садибного типу літ. «Ж-1» по АДРЕСА_1 та від 19.06.2020 у справі №552/5361/19 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою /а.с. 166/.
Відомості разом з їх документальним підтвердженням про наявність чинних судових рішень щодо визнання за відповідачем права власності чи користування на житловий будинок та/або земельну ділянку по АДРЕСА_1 в матеріалах справи відсутні.
Водночас у матеріалах справи наявна копія рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 26.02.2013 №63, яким зобов'язано ОСОБА_2 відповідно до статті 376 ЦК України привести у відповідність нормам і правилам самовільно збудований будинок по АДРЕСА_1 /а.с. 169/.
Докази виконання та/або оскарження цього рішення відповідачем до суду не надані.
Суд враховує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Судом встановлено, що припис Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 29.07.2019 №77 відповідачем не виконаний та у визначеному законом порядку не оскаржений.
Факт здійснення відповідачем самочинного будівництва житлового будинку підтверджено матеріалами справи.
Перебудова об'єкта самочинного будівництва є неможливою з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій збудовано цей об'єкт.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзив на позов, жодних пояснень з приводу позовних вимог до суду не надала.
За таких обставин, з огляду на невиконання відповідачем вимог припису Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 29.07.2019 №77, суд дійшов висновку про наявність визначених законом підстав для знесення самочинно збудованого об'єкта.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДАБІ.
Щодо клопотання представника третьої особи про визначення суб'єкта, на якого буде покладено обов'язок щодо знесення самочинно збудованого житлового будинку, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення, оскільки положеннями частини сьомої статті 376 ЦК України та частини другої статті 38 Закону №3038-VI визначення такого суб'єкта не передбачено.
8. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплати судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 13.12.2019 №5989 /а.с. 53/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 про знесення самовільного будівництва задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самочинно збудований житловий будинок літ. "Ж-1", що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач (стягувач): Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912; б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).
Третя особа: ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення буде складено упродовж десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Cуддя О.О. Кукоба