печерський районний суд міста києва
Справа № 757/42275/20-к
20 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про передачу майна на відповідальне зберігання,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про передачу ОСОБА_4 на відповідальне зберігання з правом користування автомобіля MERCEDES-BENZ S 500.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що в межах кримінального провадження № 12019000000000127 ухвалою слідчого судді від 25.02.2020 року накладено арешт на зазначений вище транспортний засіб.
14.09.2020 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль MERCEDES-BENZ S 500, що належить ОСОБА_4 , було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене вище майно відмовлено.
16.09.2020 року слідчим ГСУ НП України за відсутності арешту на автомобіль та документів про визнання його речовим доказом, останній було вилучено у власника та поміщено на штрафний майданчик.
26.09.202020 року на зпрохання адвоката ОСОБА_3 про передачу автомобіля володільцю, слідчим ГСУ НП України ОСОБА_5 відмовлено із посиланням на повторне накладення арешту на автомобіль MERCEDES-BENZ S 500.
Заявник вважає, що навіть за наявності поторно накладеного арешту на автомобіль, існують усі підстави для передачі останнього на відповідальне зберігання власнику.
В судове засідання заявник та прокурор не з'явилися, про день, місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, про поважність причин неявки до суду не повідомили, будь-яких заяв щодо неможливості розгляду клопотання за їх відсутності до суду не надали та слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за відсутності учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання дійшов наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019000000000127 від 16.02.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року накладено арешт, зокрема, на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ S 500, який належить ОСОБА_4 .
20.08.2020 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду ухвалу слідчого судді від 25.02.2020 в частині накладення арешту на зазначений вище автомобіль було скасовано.
У відповідності до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Питання зберігання речових доказів і документів на стадії досудового розслідування, спеціальної конфіскації та вирішення питань про долю речових доказів врегульовані положеннями ст. 100 КПК України.
Згідно Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів в кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», від 27.08.2010 року, майно, на яке накладено арешт, передається згідно з рішенням слідчого, прокурора та суду, виходячи з конкретних обставин та інтересів справи, на зберігання, зокрема, власнику цього майна чи його родичу.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Разом з тим, заявником не долучено будь-яких документів на підтвердження того, що на зазначений автомобіль накладено арешт та органом досудового розслідування винесено постанову про визнання вказаного автомобіля речовим доказом, оскільки, основною підставою скасування колегією суддів Київського апеляційного суду ухвали слідчого судді від 25.02.2020 року, якою накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ S 500, була відсутність процесуального рішення органу досудового розслідування про визнання зазначеного автомобіля речовим доказом, іншого слідчим суддею не встановлено та до матеріалів клопотання не долучено.
Так, слідчий суддя не наділений правом збирати чи витребовувати докази, а лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відтак, враховуючи відсутність в матеріалах клопотання даних щодо визнання транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ S 500 речовим доказом та накладення на нього арешту у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, підстав для вирішення питання в порядку ст. 100 КПК України в даному випадку немає, а клопотання адвоката ОСОБА_3 є таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 100 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про передачу майна на відповідальне зберігання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1