21 жовтня 2020 року м.Одеса справа № 420/10213/20
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича, третя особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про визнання протиправною постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження №62925199 від 02.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач прийняв до виконання виконавчий документ не за місцем проживання боржника, оскільки виконавчим органом приватного виконавця є місто Київ, в той час як позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та доходів, рухомого та нерухомого майна у місті Києві не має.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем у постанові про відкриття провадження внесена адреса фактичного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , проте жоден документ наданий стягувачем не вказує на можливе місце проживання позивача за вказаною адресою.
Позивач зазначає, що вона ніколи не проживала за вказаною вище адресою в місті Києві.
Крім того позивачка зазначила, що її місце роботи в м. Одесі, що також підтверджується відповідними доказами.
Таким чином враховуючи всі вищенаведені обставини ОСОБА_1 , вважаючи що відповідачем винесено протиправну постанову про відкриття виконавчого провадження №62925199 від 02.09.2020 року прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В., звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву та матеріали виконавчого провадження до суду не надав.
При цьому суд зазначає, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).
Таким чином, суд розглядає справу в письмовому провадженні після спливу процесуальних строків на подання відповідачем відзиву на позов.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито позовне провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Також вищезазначеною ухвалою суду зобов'язано Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича до 15.10.2020 року надати до суду належним чином засвідчену копію виконавчого провадження №6295199, письмові пояснення та докази на їх обґрунтування, щодо місцезнаходження боржника ОСОБА_1 , а також докази отримання оскаржуваної постанови вказаним боржником.
Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Як вбачається зі змісту позову, 02 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №62925199 з виконання виконавчого напису №16965, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораем Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 25956,96 грн.
У вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначено, що адресами боржника - ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .
18 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №62925199 з виконання виконавчого напису №16965, виданого 14.08.2020 року, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 (а.с.8-9).
Також згідно вказаної постанови вбачається, що відповідачем зазначено дві адреси позивача, а саме: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі за текстом - Закон №1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом приписів п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” №1403-VIII від 02.06.2016 р. (далі за текстом - Закон №1403-VIII) про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що у повідомленні про початок діяльності обов'язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз вище зазначених правових норм, дає підстави для висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі №580/3311/19, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковою для врахування.
При цьому, зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII вбачається, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Частиною 5 статті 24 Закону №1404-VIII визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 3 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно абз.1 ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судом встановлено, що приватний виконавець Клименко Р.В. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, що також підтверджується відомостям з Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Також з матеріалів справи вбачається, що боржник у виконавчому провадженні ВП №62925199 - фізична особа ОСОБА_1 , з 22.12.2004 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
Отже, місце реєстрації проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клименко Р.В. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП №62925199 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Суд зазначає, що матеріали справи не місять жодних доказів на підтвердження того, що адресою проживання (перебування) боржника є саме: АДРЕСА_3 , яка зазначена приватним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження №62925199 від 02.09.2020 року.
Відповідачем не надано жодних обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження проживання боржника на території м. Києва.
Водночас суд також враховує те, що позивачем надано до суду довідку Акціонерного товариства «Сбербанк» вих.№503 від 30.09.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює з 14.07.2017 року (наказ №206-П від 13.07.2017 року) по теперішній час в Акціонерному товаристві «Сбербанк» на посаді фахівця з обслуговування масових роздрібних клієнтів Одеського відділення №4 за фактичною адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 66 з 20.04.2018 року (а.с.10).
Крім того, відповідно до абз.9 ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Як зазначено судом вище, відомості про місце проживання позивача внесені до його паспорту громадянина України та є офіційними відомостями.
Отже, відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження №62925199 у межах виконавчого округу м. Києва.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про реєстрацію місця проживання боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
За таких обставин, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2020 року ВП №62925199 прийнята відповідачем з порушенням приписів ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).
Згідно з п.10 ч.4 ст.4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Таким чином, у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із пред'явленням його не за місцем виконання, що у даному випадку зроблено не було.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність, рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідач не довів суду правомірність оскаржуваного рішення, в той час як позивач довів суду протиправність рішення приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Узагальнюючи вище наведене суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 7 КАС України встановлено, що адміністративний суд вирішує справи відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позову додано квитанцію №5855733 від 05.10.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 840,80 грн. (а.с.14).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на її користь суму сплаченого нею судового збору у розмірі 840,80 грн. сплаченого за квитанцією №5855733 від 05.10.2020 року з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код ІПН НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, офіс 31) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження АСВП №62925199 від 02.09.2020 року.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. сплачені за квитанцією №5855733 від 05.10.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Е.А.Іванов
.