Справа № 755/11534/20
"05" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. про забезпечення позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним, -
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 05 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До матеріалів позовної заяви долучено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 422501780000, загальна проща 50,1 кв.м., житлова площа 29,8 кв.м. Заява обґрунтована тим, що у власності спадкодавця ОСОБА_4 перебувала Ѕ частини спірну квартири, однак право власності на спірну квартиру обліковується за ОСОБА_5 . На думку позивача дії ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спрямовані на набуття права власності на всю квартиру до набрання законної сили рішення суду в даній справі.
Суддя, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним заповіт, укладений від імені ОСОБА_4 та посвідчений 06 березня
2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем Вадимом Вікторовичем, зареєстрованим в реєстрі за №500.
Як убачається з документів, долучених до матеріалів позовної заяви, Першою київською державною нотаріальною конторою зареєстровано спадкову справу №327/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в різні періоди часу зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з визначенням часток.
Аналізуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги предмет спору, суд вважає, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову фактично призведе до порушення права власності ОСОБА_6 , яка є співвласником вказаної квартири, а отже не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.
Суд звертає увагу заявника, що ефективним забезпечення позову, який буде спрямовано проти несумлінних дій відповідачів, в межах розгляду даної справи, є заборона державному нотаріусу вчиняти дії щодо оформлення спадщини на ім'я інших спадкоємців, в межах спадкової справи №327/2020 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Проходи Ю.В. про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд, -
В задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката
Проходи Ю.В. про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: