Справа № 755/12564/20
"19" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кимєві клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнепння від кримінальної відповідальності обвинуваченого у кримінальному провадженні унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105040000112 від 08.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина Російської Федерації, не одруженого, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , у судовому засіданні, у порядку ст. 350 КПК, заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у цьому кримінальному провадженні, на підставі положень ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркотичної залежності.
Позиція сторін
Обвинувачений, у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання щодо його звільнення від кримінальної відповідальності, так як він дійсно добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування від наркотичної залежності.
При цьому, останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за встановлених органом досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті обставин.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, враховуючи, що обвинувачений добровільно розпочав та проходить лікування в лікувальному закладі від наркотичної залежності, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч. 4 ст. 309 КК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Встановлені обставини
Як убачається з матеріалів кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020105040000112 від 08.07.2020, ОСОБА_5 07.07.2020 приблизно о 17:00 год. проходив поблизу станції метро «Дарниця» в м. Києві, де випадково зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.
В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, для власного вживання без мети подальшого збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, ОСОБА_5 у ході усного спілкування з невстановленою досудовим особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, домовився про безоплатне придбання у неї наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону.
Після чого, ОСОБА_5 спільно з невстановленою досудовим слідством особою матеріали відносно якої виділено в окреме провадження пішли на зупинку громадського транспорту по вул. Попудренка в м. Києві, де сіли до салону маршрутного таксі та поїхали у напрямку житлового комплексу «Мега сіті».
Вийшовши з салону маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «Мега Сіті» невстановлена досудовим слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження відійшла у невідомому напрямку, а ОСОБА_5 залишився чекати його поблизу зупинки громадського транспорту.
Через деякий час, до ОСОБА_5 підійшла невстановлена досудовим слідством особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та безоплатно передала йому одноразовий медичний шприц об'ємом 10,0 мл., в якому знаходилась невідома речовина.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 помістив придбаний ним одноразовий медичний шприц об'ємом 10,0 мл., в якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, до барсетки, яка була при ньому та став незаконно зберігати його при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту.
Того ж дня, тобто 07.07.2020 приблизно об 19:05 год. біля будинку № 19 по вул. Харківське Шосе у м. Києві, поліцейськими УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції, був виявлений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що зберігає при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
В подальшому, 07.07.2020 в період часу з 20 години 26 хвилин до 20 години 29 хвилин, під час проведення огляду місця події, що проводився на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 19, ОСОБА_5 в присутності двох понятих, на вимогу працівників поліції, добровільно дістав з барсетки, яка була при ньому, одноразовий медичний шприц об'ємом 10,0 мл. з рідиною прозорого кольору. Після чого, інспектор вилучив виявлений у ОСОБА_5 одноразовий медичний шприц об'ємом 10,0 мл., в якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,026 г, який ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав для подальшого власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта №11-2/4262 від 30.07.2020 року: в наданій на дослідження прозорій рідині міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено. В наданій на дослідження прозорій рідині міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,026 г.
Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06. травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 1 Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в Таблиці ІІ, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Ці обставини судом установлено з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, у якому указано, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, Суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
Тим самим, обставини визначені ст. 91 КПК України, якими підтверджуються, як дата, час, місце, так і спосіб вчинення злочину слідують, окрім, як з пояснень обвинуваченого, так і з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, а саме, даних відображених у наведених висновках та інших їх сукупності.
Таким чином, дійсним (установленим) є те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Як і те, що обвинувачений пройшов лікування від наркотичної залежності у КНП «КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» у період з 03.09.20 по 15.09.20.
Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КПК України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки), судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).
Аналогічні правові підстави та порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності регламентовані ст. 44 КК України.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України, особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
З п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16, далі - Постанова), який віднайшов своє відображення, як дійсне, у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 161/3500/17, випливає, що вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
З положень п. 24 Постанови слідує, що за змістом норм, передбачених частиною 4 статті 307 та частиною 4 статті 309 КК, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.
У цій ситуації, з матеріалів справи, вбачається, що обвинувачений добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркотичної залежності в КНП «КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого 16/6687 даного КНП, з діагнозом - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів; синдром залежності, в теперішній час утримання (F11.20).
За таких обставин, Суд вважає, що у судовому засіданні було встановлено безумовні обставини регламентовані ч. 4 ст. 309 КК України, які дають достатні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він дійсно страждав на наркоманію, потребував лікування від неї, добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування, а не ухилявся в такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим клопотання заявника підлягає задоволенню, а провадження закриттю.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат урегульовано відповідно до положень Глава 8. Процесуальні витрати КПК України. Враховуючи, що процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку (ст. 124 КПК України), а в даному випадку суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності, тому стягнення процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта у цьому кримінальному провадженні, з обвинуваченого не проводиться.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-286, 350, 369-372, 376 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16), ст.ст. 44, 309 КК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105040000112 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 даного Кодексу.
Кримінальне провадження - закрити.
Речові докази: метадон - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 11:00 год. 21.10.2020.
С у д д я Оксана БІРСА