Справа №:755/11984/20
Провадження №: 1-кс/755/4635/20
"16" жовтня 2020 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку виконання обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, установив:
слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 звернулися до слідчого судді даного місцевого суду у порядку ч. 7 ст. 194 КПК з клопотанням про продовження дії обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК відносно підозрюваного покладених на нього відповідно до ухвали слідчого судді від 22.08.20 при визначенні альтернативного запобіжного заходу утримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 того ж Кодексу, у виді застави у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Клопотання умотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.08.2020 приблизно о 23:00 год. ОСОБА_6 прибув до свого гаражу, який розташований на території гаражного кооперативу ТОВ «Тельбін - 1», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 21. Перебуваючи на території вищезазначеного гаражного кооперативу, 20.08.2020 року приблизно о 01 год. 10 хв. ОСОБА_6 вирішує справити свої природні потреби на вхідні двері сусіднього гаражу № НОМЕР_1 , який знаходиться за вищевказаною адресою. У цей час у зазначеному гаражі перебував потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був раніше знайомий ОСОБА_6 . У той же час, між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9 . В подальшому, ОСОБА_6 реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків, ОСОБА_6 зайшовши до себе в гараж № НОМЕР_2 та взявши молоток, та тримаючи у своїй руці, підійшов до потерпілого та умисно наніс один удар в область голови потерпілому ОСОБА_9 . В подальшому потерпілого ОСОБА_9 , з отриманими внаслідок дій ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями, було доставлено до КМКЛ ШМД, що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3. Згідно довідки № 7195, виданої КМКЛ ШМД діагноз: "Відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Вдавлений перелом правої тім'яної кістки. Забійна рана правої тім'яної кістки".
20.08.2020 року ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 21.08.2020 органом досудового розслідування останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, на думку заявника, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у т.ч.: рапортом від 20.08.2020 року; довідкою КМКЛ ШМД № 7195; протоколом огляду місця події від 20.08.2020 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 20.08.2020 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 20.08.2020 року, протоколом проведення обшуку у гаражному боксі № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 20.08.2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.20 застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 17.10.2020.
Визначено заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві.
Указано, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язано прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
Строк виконання обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , у зв'язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у виді застави 25.08.20 на цей час спливає.
Однак продовжують існувати ризики, а саме: (1) п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; (2) п. 3 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні; (3) п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій; (4) п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, у зв'язку зі складністю провадження закінчити досудове розслідування у ньому у вказаний строк не видається за можливе, оскільки необхідно виконати наступне: отримати висновки судово-медичних експертиз, провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_6 , провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України підозрюваному, захисникам, потерпілому, скласти обвинувальний акт, який слід вручити^ підозрюваному та, при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.
Без проведення зазначених слідчих дій та накопичення достатніх доказів у провадженні, завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення неможливо.
13 жовтня 2020 року постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 4 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х (трьох) місяців.
У розрізі чого, заявники просять продовжити у порядку ч. 7 ст. 194 КПК строк дії обов'язків покладених на підозрюваного згідно ухвали від 22.08.20 до 20.11.20.
У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання враховуючи відсутність для цього передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1, ч. 6 ст. 194, 199 КПК України та з огляду на те, що клопотання, у супереч норм ч. 7 ст. 194 КПК, подане слідчим, а не прокурором.
Слідчий суддя з'ясувавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 18 - запобіжні заходи, затримання особи Кримінального прцесуального Кодексу України (надалі - КПК України).
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Щодо обов'язків регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України, то вони можуть бути застосовані тільки з певним запобіжним заходом з числа передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України.
Тим самим, першочерговим є питання з'ясування строку дії запобіжного заходу у виді застави.
Вирішуючи зазначене питання, слідчий суддя проаналізував такі обставини: (а) мету та суть запобіжного заходу у вигляді застави; (б) обов'язки підозрюваного, виконання яких забезпечує застава, та строк їх дії; (в) правові наслідки припинення строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею; (г) підстави припинення застави.
(а) Мета та суть запобіжного заходу у вигляді застави
З метою досягнення дієвості кримінального провадження нормами КПК передбачено застосування заходів забезпечення цього провадження, одним з яких є запобіжні заходи (частина 1, пункт 9 частини 2 статті 131 КПК).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК (частина 1 статті 177 КПК).
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (частина 1 статті 182 КПК).
Отже, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
(б) Обов'язки підозрюваного, виконання яких забезпечує застава, та строк їх дії
Застава забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків (частина 1 статті 182 КПК).
Обов'язки підозрюваного визначені в частині 7 статті 42 КПК, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов'язки покладаються на підозрюваного, виходячи з його процесуального статусу - статусу підозрюваного. Строк дії цих обов'язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного та їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу (крім обов'язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК).
Разом з тим саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов'язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава.
Пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК окремо визначено обов'язок підозрюваного виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Ці обов'язки визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК та покладаються на підозрюваного слідчим суддею при застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, за умови доведення прокурором наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, з метою необхідності запобігання цим ризикам (частина 5 статті 194 КПК). Такі обов'язки покладаються на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Слідчий суддя окремо звертає увагу на правову конструкцію норми частини 5 статті 194 КПК, яка містить імперативний припис щодо зазначення слідчим суддею про обов'язок підозрюваного (без визначення строку цього обов'язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя зобов'язує підозрюваного виконувати один або декілька обов'язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК (на строк не більше двох місяців).
Обов'язки підозрюваного, визначені статтю 42 КПК, в тому числі прибувати за викликом уповноваженої особи, та ті, що передбачені статтею 194 цього Кодексу, не є взаємовиключними чи альтернативними.
Згідно до частини 8 статті 182 КПК неявка належним чином повідомленого підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин або порушення інших покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків є окремими підставами для звернення застави в дохід держави.
Отже, застава забезпечує виконання підозрюваним обов'язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених слідчим суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК.
Слідчий суддязвертає увагу, що ухвалою від 22.08.2020 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави був визначений для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК, та окремо на нього були покладені процесуальні обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК.
При внесенні застави заставодавцеві було достовірно відомо, виконання яких процесуальних обов'язків, забезпечує застава, і строк, яких саме обов'язків був визначений слідчим суддею.
(в) Правові наслідки припинення дії обов'язків, покладених слідчим суддею
Правові наслідки припинення дії обов'язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею при застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначені частиною 7 статті 194 КПК.
Так, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Тобто, в такому разі скасовуються лише обов'язки підозрюваного, передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, а не запобіжний захід у вигляду застави в цілому.
Відповідно, з моменту припинення строку дії покладених слідчим суддею обов'язків, застава забезпечує виконання обов'язків, покладених на підозрюваного КПК.
Припинення строку дії цих обов'язків не визначена як підстава для припинення застави.
(г) Підстави припинення застави
Застави, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК).
Як зазначалось вище, процесуальний закон не обумовлює строк дії запобіжного заходу припиненням строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею, припинення дії ухвали.
З цього слідує, що обов'язки, покладені слідчим суддею, є строковими, а застава, яка забезпечую виконання процесуальних обов'язків, не є обмеженою конкретним строком. Такий висновок підтверджується, зокрема, змістом частини 6 статті 181, частини 7 статті 194, частини 4 статті 196, статтями 197 та 211 КПК.
Цими нормами визначається строковість затримання, запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також обов'язків, покладених слідчим суддею відповідно до статті 194 КПК.
Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК).
У цьому провадженні не надані докази припинення застави, зазначені в статті 203 КПК.
Отже, відсутні підстави для її повернення заставодавцю, а тому відповідно у разі дії запобіжного заходу сторона обвинувачення має відповідне право у межах його строку порушувати питання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, порушуючи таке питання сторона обвинувачення має дотримуватися вимог КПК.
З урахуванням того, що порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, у разі необхідності строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України у рамках дії запобіжного заходу.
У цій ситуації, у супереч положень ч. 7 ст. 194 КПК дане клопотання подане не прокурором,а слідчим за погодженням з прокурором.
Однак, такий порядок не є слушним та вірним, у світлі положень ч. 6 ст. 194 КПК про те, що дане питання може розглядатися тільки за клопотанням прокурора.
Відповідно запропонований заявниками підхід не є дійсним з цього питання.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
У цьому випадку, заявники просять застосувати до підозрюваного, як учасника кримінального провадження, не належну правову процедуру в частині заходів забезпечення кримінального провадження щодо послідовності (кроків) у питанні власне процесуального порядку, форми та процедури, які є такими, що прямо суперечать нормам указаного Кодексу.
Як наслідок з огляду на наведене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що дане клопотання заявника задоволенню не підлягає з вищевказаних передумов.
У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваному, що згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 203, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив :
у задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про продовження строку виконання обов'язків покладених підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004799 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:10 год. 19.10.2020.
Слідча суддя Оксана БІРСА