про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2020 р. № 400/4509/20
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В. В. ознайомився з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доРегіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 14,Миколаїв,54001
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області з позовом про визнання бездіяльності протиправною за його зверненням від 03.09.2020.
Зазначений адміністративний позов поданий з порушенням вимог, передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не додано до позовної заяви належний документ про сплату судового збору.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ЗУ "Про судовий збір" встановлена ставка 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2020 році дорівнює 840,80 грн.
Разом з тим, одночасно з поданням позову, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовій збір» розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
В якості доказу ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якого він не мав жодних доходів у 2019 році.
Також, ОСОБА_1 послався на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» про те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
З цього приводу суд вважає наголосити наступне. Відсутність у позивача доходу за попередній календарний рік відповідно до ст.8 Закону України «Про судовій збір» не є безумовною підставою звільнення його сплати судового збору.
У кожному конкретному випадку суд вирішує питання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням того, чи не буде вимога про його сплату надмірним тягарем для позивача та чи не створює це непереробне обмеження з доступу до правосуддя.
Сам по собі інститут судового збору не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання щодо забезпечення ефективного права особи на доступу до суду.
Стаття 6 Конвенції також не передбачає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (§ 59 «Креуз прот Польщі»). Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, ніколи не виключалася ЄСПЛ.
Головне, щоб такі обмеження не були несумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо вони не переслідують законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, якої прагнуть досягти.
Такою метою, виходячи із загальних правил, визнається фінансування належного відправлення правосуддя, тобто діяльності органів судової влади, використання як стримувального фактора від необґрунтованих позовів (§ 57«Станков проти Болгарії»).
У цьому випадку, відповідно до відомостей АС «Діловодство адміністративного суду», встановлено, що ОСОБА_1 протягом липня-жовтня 2020 року подав до Миколаївського окружного адміністративного суду 40 позовів, в кожному з яких заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з тих самих підстав.
Так, у справі «Salontaji-Drobnjak v. Serbia» ЄСПЛ визначив: «Правова система має бути спроможною захистити себе від сутяжників, і саме національні органи мають запровадити ефективний судовий механізм захисту щодо позовів таких осіб, без обов'язкового використання заходів, що впливають на обсяг їх дієздатності».
Не суперечить праву доступу до суду накладення судових штрафів з метою попередження безпідставних позовів (рішення ЄСПЛ у справі «Tanbay Tuten v. Turkey»).
Крім того, на сайті Національного агентства з запобігання корупції в Єдиному державному реєстрі декларацій оприлюднена декларація ОСОБА_1 як кандидата на посаду заступника начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Миколаївської області (ІНФОРМАЦІЯ_1).
Відповідно до цієї декларації, ОСОБА_1 дійсно не мав доходів протягом 2019 року. Але, доходи мали члени його сім'ї - дружина, яка займалася підприємницькою діяльністю. Крім того, позивач та його дружина декларують зберігання значних готівкових коштів, а також володіють комерційною нерухомістю.
Тобто, відсутність у декларації ОСОБА_1 доходів протягом 2019 року жодним чином не свідчить про те, що сплата судового збору в розмірі 840,80 гривень стане значним та непомірним тягарем для позивача та позбавить його доступу до правосуддя.
За таких обставин, враховуючи, по-перше, характер спору, за вирішенням якого звернувся ОСОБА_1 , по-друге, кількість позовів (40 шт), поданих ОСОБА_1 протягом короткого періоду часу, по-трете, майновий стан позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд дійшов висновку, що звільнення його від сплати судового збору не буде відповідати меті Закону України «Про судовий збір».
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору відмовити.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, у відповідності з ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, ч.1, 2 ст. 169 КАС України, суд,-
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору по справі № 400/4509/20 відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя В. В. Біоносенко