21 жовтня 2020 р. справа № 400/113/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА", вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
провизнання протиправними та скасування постанов від 21.11.2019 р. № 121633, № 121634
Товариство з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (надалі - позивач або ТОВ "ВІТЕРРА") звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову № 121633 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову № 121634 про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.11.2019 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не допускав порушення, зазначені в актах та спірних постановах. Так, на момент перевірки 10.10.2019 року автомобіля КАМАЗ (державний номер НОМЕР_1 ), у водія ОСОБА_1 були в наявності всі документи, у тому числі індивідуально-контрольна книга водія. Щодо автомобіля КАМАЗ (державний номер НОМЕР_2 ), позивач вказав, що зазначений автомобіль не перевірявся, а у водія ОСОБА_2 були наявні посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт перевірки технічного стану транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, індивідуально-контрольна книга водія. Позивач наголошує, що ні він, ні водій не знали, що 10.10.2019 року відповідачем складені акти № 175193 та № 175200.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог позивача просить відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що під час перевірки транспортних засобів встановлено порушення, передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону, про що складено акти та в подальшому прийнято спірні постанови.
Позов залишався без руху в зв'язку з його невідповідністю вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 22-24).
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
10.10.2019 року на автомобільній дорозі Кіровоград - Платонове проведено перевірку транспортних засобів КАМАЗ держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу автомобілі КАМАЗ (держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ) належать ОСОБА_3 (а. с. 12-13, 62).
За результатами перевірки відповідачем складено:
1) акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону, а саме посвідчення водія відповідної категорії, протокол обов'язкового технічного контролю, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, індивідуально-контрольна книга водія;
2) акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону, а саме індивідуально-контрольна книга водія.
30.10.2019 року відповідач направив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3 ), відносно якого складені акти 10.10.2019 року, запрошення для участі у розгляді справи про допущене правопорушення на 14.11.2019 року (а. с. 59).
При розгляді справи ФОП ОСОБА_3 повідомив відповідача, що передав транспортні засоби в оренду ТОВ "ВІТЕРРА" згідно договору оренди транспортних засобів від 26.06.2019 року № ННХ 046139 (а. с. 47-48).
Відповідач, встановивши, що автомобільним перевізником було ТОВ "ВІТЕРРА", а не ФОП ОСОБА_3 , як зазначено в актах від 10.10.2019 року, прийняв 21.11.2019 року постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 121633 та № 121634, якими застосував до позивача ТОВ "ВІТЕРРА" адміністративно-господарський штраф у розмірі 3 400,0 грн. (а. с. 7-8).
Позивач вважає вищезазначені постанови протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III. Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно пункту 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом, транспортні засоби КАМАЗ держаний номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на час проведення перевірки перебували у користуванні ТОВ "ВІТЕРРА", що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 26.06.2019 року та товарно-транспортною накладною від 09.10.2019 року.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що відповідно до актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 10.10.2019 року, відповідач визначив в якості суб'єкта господарювання, яким порушено законодавство про автомобільний транспорт - ФОП ОСОБА_3 .
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, адміністративний суд вправі перевірити не тільки правомірність прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення по суті, але й дотримання ним процедури (порядку) прийняття такого рішення.
Згідно з правовою позицією, висловленою в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі "Рисовський проти України", принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
На переконання суду, відповідач, встановивши при розгляді справи 14.11.2019 року, що автомобільним перевізником було ТОВ "ВІТЕРРА" та наклавши на нього адміністративно-господарський штраф, діяв з порушенням Порядку № 1567, оскільки згідно актів від 10.10.2019 року відповідачем визначено суб'єктом правопорушення ФОП ОСОБА_3 .
Факт ознайомлення 15.11.2019 року директора ТОВ "ВІТЕРРА" з актами від 10.10.2019 року, не змінює тієї обставини, що відповідачем прийняті постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів за відсутності на це підстав.
Суд не розглядає по суті оскаржувані постанови, оскільки відповідачем порушено процедуру їх прийняття.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови відповідача від 21.11.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами у даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 24.01.2020 року (а. с. 28), який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. 9, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 40968034) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845), задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845) від 21.11.2019 р. № 121633 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845) від 21.11.2019 р. № 121634 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційна компанія "ВІТЕРРА" (вул. А. Макарова, 40, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 40968034) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз