15.10.2020 року № 400/2279/20
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву відповідача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалеєвська, 14, м. Миколаїв, 54001
простягнення недоплаченої суддівської винагороди за травень 2020 року в сумі 36009,20 грн.,
"07" жовтня 2020 р. відповідачем до суду подано заяву про роз'яснення ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року в частині правомірності дій територіального управління при нарахуванні ОСОБА_1 судівської винагороди за травень місяць 2020 року в сумі 36009,20 грн. (сума обмеження судівської винагороди 10 мінімальних заробітних плат).
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалено в спрощеному позовному провадженні і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення без повідомлення учасників справи.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зміст резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2018, на думку суду, є ясним, тому не потребує роз'яснення.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року, заяву позивача про звернення до негайного виконання рішення суду в справі № 400/2279/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення недоплаченої суддівської винагороди за травень 2020 року в сумі 36009,20 грн. - було задоволено. Ухвалено звернути рішення суду від 25 серпня 2020 року у справі № 400/2279/20 у межах виплати ОСОБА_1 за один місяць до негайного виконання.
Суд зазначає, що статтею 168 Податкового кодексу України, визначений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Так відповідно до п. 168.1.1 статті 168 Податкового кодексу України, вказано, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ТУ ДСА України в Миколаївській області про роз'яснення ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено. Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Мельник