Дата документу 20.10.2020
Справа № 937/7585/20
Провадження № 2/937/3234/20
20 жовтня 2020 року Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про захист прав споживача,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 200229-13669-3 від 29.02.2020 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4 оф. 520, код ЄДРПОУ 41146462) та нею; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Також у роз'ясненнях, наданих Постановою Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4). У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
У позові заявлено вимогу про стягнення відшкодування моральних збитків у розмірі 3 000,00 грн. Разом з тим, не зазначено і не додано доказів, що підтверджують завдання моральної шкоди, зокрема відсутні докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю відповідача, та інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.
Позивач вважає, що звільнена від сплати судового збору, посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів».
Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог, а також це не підтверджується письмовими доказами, доданими до позову, а тому відсутні у позивача підстави звернення до суду в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплаті підлягає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплаті підлягає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 840,80 грн.
Згідно з ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З врахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу майнового та немайнового характеру, з урахуванням вимог п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Також позивачем в порушення п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено всіх істотних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
А саме, позивачем в позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані нею обставини, не надано жодних документів на їх підтвердження.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
Однак, всупереч вимог ст.95 ЦПК України, додані до позову копії документів, не засвідчені належним чином, визначеним законом (відсутні ініціали, прізвище особи яка засвідчила копію документу та дата її засвідчення).
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі №904/8549/17 від 11 липня 2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, заявник повинен засвідчити належним чином додані до заяви письмові докази, доповнити позовну заяву обставинами, про які зазначив суд у даній ухвалі, та надати на підтвердження всіх обставин відповідні докази.
Відповідно до ст. 185 ч.1 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу хвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вказані недоліки перешкоджають розгляду даної позовної заяви по суті, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху і надати позивачеві п'ятиденний термін для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Таким чином позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, яка буде відповідати вимогам, встановленим ст.ст. 175,177 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» про захист прав споживача - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позову у п'ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позову в установлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута їй з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Ю.В. Горбачова