ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" жовтня 2020 р. справа № 300/1068/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-
22.05.2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно і необґрунтовано прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Так, станом на 18.02.2020 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) ОСОБА_1 , на її переконання, набула право виходу на пенсію на пільгових умовах у 51 рік, у зв'язку зі зниженням пенсійного віку на 4 роки за наявністю 8 років пільгового стажу. Позивач зазначає, що з урахуванням необхідного стажу встановленого пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, в зв'язку з визнанням неконституційними окремих положень чинного законодавства України Рішенням Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, вона має всі законні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 18.02.2020 року.
Рішення відповідача від 26.02.2020 за №361 про відмову у призначенні пенсії позивач просить визнати протиправним та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити пенсію з дати подання заяви, а саме з 18.02.2020 року.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.06.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який долучено до матеріалів справи. Вказала, що пенсійне забезпечення громадян, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 здійснюється відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі, також - Закон №1058). Так, згідно частини 2 вказаної норми Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином, на переконання відповідача, позивач набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 після досягнення нею 56 років. Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на пункт «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки згідно абзаців 1 та 2 пункту 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не cупepeчить цьому Закону. Безпідставними, на думку відповідача, є також посилання позивача на рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 за №1-р/2020, оскільки даним рішенням визнано неконституційними норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за №213-VІІІ. При цьому, стаття 114 Закону №1058 на даний час є чинною та неконституційною не визнавалась. Із врахуванням викладеного, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначила про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком №2, а тому в задоволенні позову просила відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , з 16.05.1984 по 01.12.1984, та з 18.07.1985 по 09.01.1994 працювала на збагачувальній фабриці гранульованих калійних добрив виробництва мінеральних добрив Калуського ВО "Хлорвініл".
Такий стаж підтверджується: записами у трудовій книжці; довідками про підтвердження наявного трудового стажу видані AT «Оріана» за №63 від 13.02.2020 та №64 від 14.02.2020; наказами концерну «Хлорвініл» (згідно довідки про перейменування підприємства AT «Оріана» за №291 від 13.02.2020) №270 від 04.10.1993 та №73 від 16.02.1999.
За доводами позивача, станом на 18.02.2020 (дата звернення із заявою про призначення пенсії) вона набула право виходу на пенсію на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має страховий стаж 38 років 3 місяці, в тому числі, стаж роботи за Списком №2 - 9 років, який не оспорюється та визнається відповідачем.
На переконання позивача, право на призначення пенсії вона набула з 23.01.2020, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 за №1-р/2020 (справа №1-5/2018(746/15), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за №213-VIII.
Зокрема, з 23.01.2020 відновлено редакцію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за №213-VIII.
Судом встановлено що, в зв'язку із вказаними обставинами, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Досліджений судом зміст розписки-повідомлення від 18.02.2020 вказує на те, що позивач на підтвердження наявності загального та пільгового стажу подала відповідні документи для призначення пенсії, зокрема, диплом про навчання, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, відповідні документи про стаж, заяву про перерахунок пенсії, паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, про розірвання шлюбу, трудову книжку НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішенням від 26.02.2020 за №361 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 за №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) не внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та немає порядку виконання даного рішення. Після внесення відповідних змін, пенсія призначатиметься з урахуванням змін до чинного законодавства.
Не погоджуючись з такими рішенням та діями відповідача позивач, з метою захисту свої порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи слід керуватись нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тих редакціях, які були чинні на момент виникнення спірних відносин.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Судом встановлено, що згідно змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.02.2020 за №361, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах по списку №2, одночасно, із змісту даного рішення слідує, що відповідач підтвердив наявність в ОСОБА_1 страхового стажу 38 років 3 місяці, в тому числі стажу роботи за списком №2 - 9 років.
Вказане свідчить про відсутність спору між позивачем та відповідачем щодо:
- достатності у позивача загального і не менше половини (5 років) пільгового стажу для призначення пенсії по списку №2 із зменшенням пенсійного віку жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;
- неналежного підтвердження позивачем пільгового стажу чи відсутності доказів проведення атестації робочих місць;
- зайнятості повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
У відзиві на позов представник відповідач вказує на необхідність досягнення позивачем 56 років, що є однією з умов призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, визначеною частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З приводу правомірності винесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення від 26.02.2020 за №361 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, в силу приписів пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності трьох обов'язкових умов у сукупності:
- зайнятості повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
- атестації робочих місць;
- досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_2 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже на момент звернення із заявою від 18.02.2020 про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 досягнула 54-річного віку.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, а жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Згідно приписів абзацу 4 пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
В свою чергу, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: … б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Суд звертає увагу, що 11.10.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який доповнив Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, і статтею 114, пункт 2 частини 2 якої передбачає право працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148 є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Водночас, відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідач в рішенні від 26.02.2020 за №361 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком по Списку № 2, проаналізувавши подані нею документи, погодився з тим, що позивач має страховий стаж 38 років 3 місяці (перевищує обов'язкових 25 років), та з них 9 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (що є недостатнім для призначення пенсії, але надає право застосувати приписи пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": працівникам - жінкам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи), з чим погоджується суд.
З огляду на встановлені судом обставини, позивач набуде право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 після досягнення 56 років. 60 років (пенсійний вік встановлений абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") - 4 роки (зменшення пенсійного віку жінкам на 1 рік за кожні 2 роки роботи із шкідливими і важкими умовами праці, які не мають 10 років стажу роботи, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах) = 56 років.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.02.2020 за №361 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 є правомірним та скасуванню не підлягає.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ,76018.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.