707/561/20
8/707/3/20
15 жовтня 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Кравець К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.2020 року по справі № 707/561/20 про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області із вказаною заявою. В обґрунтування вимог заяви вказує, що 31 березня 2020 року Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 707/561/20 (провадження № 2-н/707/29/20) було видано судовий наказ про стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку.Вказує, що судом під час винесення судового наказу не було враховано факту проживання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею у м. Львові.Зазначена обставина підтверджується актом обстеження паспортного режиму кв. АДРЕСА_1 , складеним комісією ОСББ «Стрийська 75» 14.08.2020 року.
Окрім того, зазначена обставина підтверджується довідкою СЗШ № 32 від 14.08.2020 року за № 257, в якій зазначено, що її донька ОСОБА_3 , зарахована до 7 класу СЗШ № 32 м. Львова.Також, відповідно до декларації № 0001-Е648-9800, виданої 19.08.2020 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує первинну медичну допомогу (ПМД) у КНП «2-а міська поліклініка м. Львова», яка знаходиться за адресою: 79071, м. Львів, вул. Симоненка, 4. Лікарем, який надає первинну медичну допомогу є ОСОБА_5 , а довіреною особою пацієнтки є її мати ОСОБА_1 , тобто заявниця.
Донька заявниці після розірвання шлюбу зі стягувачем ОСОБА_2 та до кінця березня 2020 року, проживала у рівних проміжках часу разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2 , та з нею за адресою: АДРЕСА_3 . За цей період вона брала активну участь як у вихованні доньки, так і у її матеріальному забезпеченні. За цей період донька більшу частину часу перебувала саме з нею у м. Львові. Батьку про це було достеменно відомо, а також відомо було, що вона планує забрати доньку для навчання і постійного проживання до себе у місто Львів.
З 01 квітня 2020 року заявниця забрала доньку до себе на постійне місце проживання, оскільки змінила місце проживання у АДРЕСА_4 , де створила більш комфортні умови для проживання доньки. Зараз донька проживає разом з заявницею за адресою, АДРЕСА_5 та перебуває на повному її утриманні. Її колишній чоловік, ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу ніколи не мав наміру проживати із донькою. Він лише був зареєстрований із донькою за однією адресою, проте не мав законних прав, відповідно до вимог СК України подавати заяву про виплату йому аліментів на утримання доньки.
Дана інформація не була відома ані суду, при видачі судового наказу, як не було відомо і заявниці про наявність судового наказу та дій ОСОБА_2 , спрямованих на введення в оману суду. Вважає, що такі дії ОСОБА_2 щодо подання заяви на видачу судового наказу є нічим іншим, як зловживанням своїми процесуальними правами, а такі дії спрямовані на незаконне отримання матеріальної вигоди на шкоду інтересам дитини.
Судовий наказ у справі № 707/561/20 не був направлений заявниці за адресою її проживання у АДРЕСА_5 , а направлений за адресою реєстрації, де вона не проживає після розірвання шлюбу. Тому їй не було відомо про існування такого наказу до серпня 2020 року, коли про його існування їй повідомили батьки, та заявник перевірила інформацію на офіційному сайті судової влади. Після отримання даної інформації вона одразу звернулась до ОСББ за місцем свого проживання, школу, де навчається донька та заклад охорони здоров'я, де донька стоїть на обліку. З 14 по 19 серпня 2020 року вона отримала відповідні довідки на підтвердження, викладених у даній заяві фактів та звернулась до суду в межах строків, встановлених ст. 424 ЦПК України.
За таких обставин, вважає, що є всі підстави для перегляду судового наказу, його скасування та відмови первинному заявнику у його видачі.
На підставі викладеного, просить суд задовольнити її заяву про перегляд судового наказу, виданого 31.03.2020 року про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами. Судовий наказ від 31 березня 2020 року, виданий Черкаським районним судом Черкаської області у справі № 707/561/20 про стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку - скасувати. Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_2 за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця у судове засідання не з'явилась, надіславши до суду заяву про розгляд заяви за її відсутності у зв'язку із проживанням у м. Львів, вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Стягувач за судовим наказом у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату слухання справи повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності стягувача.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» №2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Частинами 7, 8 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. В разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянутий за нововиявленими обставинами в порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Судовий наказ від 31.03.2020 р. виданий відповідно до пункту 4 ст. 161 ЦПК України, а тому він може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей.
Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі. Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України.
Статтею 423 ЦПК України визначені підстави перегляду судових рішень. В ч. 2 указаної статті перелічені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно ч. 4 указаної статті, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423, п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а строк звернення з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами починає відлік із дня, коли заявник дізнався або міг дізнатися про існування цих нововиявлених обставин, які йому не були відомі на час розгляду справи.
Водночас, заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, яку подано заявницею не містить відомостей про нововиявлені обставини у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, так як відповідно до поданих нею письмових доказів, а саме акту обстеження паспортного режиму, що складено комісією ОСББ “Стрийська 75” 14.08.2020 року, відповідно до якого заявниця проживає разом з донькою ОСОБА_3 2008 року народження за адресою АДРЕСА_5 з 05 квітня 2020 року, декларацію з сімейним лікарем за місцем проживання по АДРЕСА_5 заявницею підписано 19.08.2020 р., а судовий наказ видано 31.03.2020 року. Тобто, обставини, на які посилається заявниця як на нововиявлені не існували на момент винесення судом судового наказу, тому ці обставини є не нововиявленими, а новими, а отже у суду відсутні підстави для перегляду судового наказу, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у Постанові від 15.01.2020 року у справі №554/325/16-ц, відповідно до якої, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розмежовувати нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Виходячи з того, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є нововиявленими обставинами, підстав для скасування судового наказу не вбачається.
Оскільки підставами для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є виключно такі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, заява ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Ч.5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Таким чином, суд зазначає, що на момент винесення судового наказу батьком дитини було подано докази проживання та перебування на утриманні саме з ним дитини та роз'яснює право заявниці звернутись до суду із позовною вимогою про стягнення аліментів з батька дитини на її користь, у зв'язку зі зміною обставин та проживанням дитини разом з нею і перебуванням на її утриманні та про скасування заборгованості, яка виникла після видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 161, 247, 259, 423, 424, 429, 247 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2020 року по справі №707/561/20 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини - відмовити.
Судовий наказ Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.2020 року у справі № 707/561/20 залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її складення - апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Суддя: В. В. Морозов