Рішення від 16.10.2020 по справі 334/3370/20

Дата документу 16.10.2020

Справа № 334/3370/20

Провадження № 2/334/2820/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого: судді - Баруліної Т.Є.,

при секретарі Панасюри Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позові зазначив, що 28 листопада 2018 року був укладений шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб видане 24.11.2018р. Білгород-Дніпровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №590.

Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя не склалось, кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, різні погляди на сімейне життя та різні інтереси, було втрачено почуття любові і поваги. Фактично ведення спільного господарства та сумісне проживання припинено, шлюб носить формальний характер.

Позивач просить шлюб розірвати та стягнути з відповідачки понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати по сплаті на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов вони підтримують у повному обсязі.

18.09.2020р., до початку судового засідання відповідачка надала свій відзив на позовну заяву в якій зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки вважає, що збереження сім'ї вже не можливе. Також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, ОСОБА_4 , а в березні 2019 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, з цього часу вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 04.03.2020 Ленінським районним судом м. Запоріжжя винесено рішення про стягнення з Позивача на її користь аліменти на утримання дитина та кошти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. ОСОБА_1 , позивач по справі, аліменти не сплачує і в нього є заборгованість. Тому просить шлюб розірвати та відмовити позивачу в частині стягнення з неї судових витрат, а саме судового збору та витрати по сплаті на професійну правничу допомогу.

В судове засідання відповідачка не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнає, однак заперечує щодо стягнення з неї судових витрат.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до вимог статті 24 СК України шлюб гарантується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Статтею 55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 24 листопада 2018 року у Білгород-Дніпровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 590 (а.с.4).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Спільне життя між подружжям не склалося через втрату почуття взаємної любові та поваги. Сторони спільного господарства не ведуть, примирення не прагнуть.

Відповідачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, що говорить про його стійке волевиявлення на припинення сімейних відносин. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає, що їх сім'ю зберегти неможливо, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, у зв'язку з чим їхній шлюб підлягає розірванню.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату допомоги адвоката, які підлягають розділу між сторонами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними документами, а саме: договором про надання правової допомоги від 22.06.2020 року з Додатком №1, розрахунком суми гонорару за надану правову (правничу) допомогу, квитанцією до прибуткового касового ордера №37 від 22.06.2020 року на суму 500 гривень.

Суд приймає до уваги, що представником позивача складено позовну заяву про розірвання шлюбу, про що надано відповідні докази, тому позовні вимоги ОСОБА_1 за надання правничої допомоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 420,40 грн. та з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 9-13, 77, 81, 133, 137, 141-142, 200, 206, 229, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 55, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 листопада 2018 року Білгород-Дніпровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 590.

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 500 грн. (п'ятсот гривень).

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) 50 (п'ятдесят) відсотків судового збору за квитанцією № 27171396 від 24.06.2020 року про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн., що відповідно становить 420, 40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів. Якщо в судовому засіданні було проголошену лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справ (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу РАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя: Баруліна Т. Є.

Попередній документ
92324336
Наступний документ
92324338
Інформація про рішення:
№ рішення: 92324337
№ справи: 334/3370/20
Дата рішення: 16.10.2020
Дата публікації: 23.10.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
16.10.2020 09:45 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРУЛІНА Т Є
суддя-доповідач:
БАРУЛІНА Т Є
відповідач:
Рибальченко Яна Сергіївна
позивач:
Рибальченко Андрій Русланович
представник позивача:
Царенко Олександр Олександрович