20 жовтня 2020 року Справа № 280/3576/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку в бік зменшення позивачу пенсії за віком з 01.04.2020;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 17766,21 грн;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування позивачу переплати пенсії в розмірі 21029,24 грн.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплачувати з 01.04.2020 пенсію за віком позивачу у попередньому розмірі, не нижчому за 3510,34 грн. (розмір пенсії за березень 2020 року), у відповідності до рішень судів у справі № 333/5473/17, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 в сумі 17766,21 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити компенсацію втрати частини доходів позивачу з 19.04.2018 по місяць виплати заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 17766,21 грн., у зв'язку з порушенням строків виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 від 11.02.2003;
встановити контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом одного місяця, після набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання даного судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 333/5473/17 розмір пенсій за віком позивача був збільшений з 23.03.2016 на 15 відсотків заробітку за 15 років роботи понад стаж, з якого обраховувалася пенсія. Розмір пенсій за віком позивача за цим рішенням суду був збільшений з 2456,73 грн. до 3170,51 грн. В подальшому розмір пенсії позивача перераховувався у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму та збільшенням трудового стажу позивача, і станом на березень 2020 року розмір пенсії за віком позивача складав 3510,34 грн. На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 333/5473/17, Шевченківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя нарахувало позивачеві доплату за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 в розмірі 17766,21 грн., яка позивачу так і не була виплачена. З приводу невиплати доплати в розмірі 17766,21 грн. за пенсійними виплатами, позивач 17.02.2020 звернувся із заявою до органів пенсійного фонду. Наслідком розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було здійснено перерахунок пенсії за віком позивачу шляхом її зменшення з 3510,34 грн. до 2456,73 грн. Також у відповіді стверджується, що тепер не пенсійний фонд має виплатити доплату позивачу в розмірі 17766,21 грн., а вже позивач зобов'язаний сплатити переплату пенсійному фонду в розмірі 21029,24 грн. Позивач вважає такі дії пенсійного фонду протиправними, позивачу має виплачуватися пенсія в розмірі не нижчому, ніж за березень 2020 року, окрім того йому має бути виплачена доплата за перерахунок пенсії на підставі рішення суду в розмірі 17766,21 грн. із встановленою законом компенсацією. З огляду на викладене просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов (вх.29717 від 25.06.2020), в якому зазначено, що під час проведення контрольних заходів у березні поточного року, у ході яких було встановлено, що відповідно до рішення суду №333/5473/17 необхідно перерахувати пенсію за віком з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ (далі Закону № 796), внаслідок чого виникла переплата пенсії у розмірі 21029,24 грн. за період з 19.04.2018 року по 31.03.2020р., Розмір пенсії позивача складає 2456,73 грн. У зв'язку з вищезазначеним, рішення суду виконано, сума заборгованості відсутня. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідач також зазначає, що правова позиція відповідача була підтримана постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі №336/1379/15-а, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача не застосовувати «двоскладовоЇ формули» при перерахунку пенсії. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що на підставі постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2016 у справі № 333/4949/16-а, яка набула законної сили 06.01.2017, ОСОБА_1 було перераховано пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.02.2016.
Згідно розпорядження УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя 812152 від 15.02.2017 (а.с. 12), розмір пенсії за віком ОСОБА_1 склав 2456,73 грн. Відповідна обставина також підтверджується відповідями управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя) від 01.03.2017 № 51/С-9 (а.с. 13) та від 11.05.2017 № 47/С-1 (а.с. 14-15).
Проте, розмір пенсії за віком ОСОБА_1 в розмірі 2456,73 грн. був розрахований без врахування вимог п. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що значно зменшувало пенсію та порушувало законні права позивача.
Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду у справі № 333/5473/17 стали ті обставини, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (копія міститься в додатках), а відповідно на нього поширюються пільги, передбачені ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі і пільги, визначені п. 2 ст. 56 вищевказаного Закону.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі № 333/5473/17 (а.с. 22-24) позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено, а саме:
визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя, правонаступника УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя) щодо неврахування при розрахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 понаднормового стажу роботи 15 років 7 місяців 8 днів, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на 15 процентів заробітку за 15 років роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23.03.2016, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд, в тому числі, послався на висновки Верховного Суду в аналогічних спорах: справи №560/675/17 (постанова від 06.02.2018), №287/89/17-а (постанова від 20.02.2018), №316/1863/16-а (постанова від 14.03.2018). У згаданих висновках Верховний Суд зазначив про таке:
для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина для визначення розміру пенсії, передбачена пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має пільговий характер та визначає особливі норми і умови пенсійного забезпечення таких громадян;
таким чином, є необгрунтованими доводи управління Пенсійного фонду, що оскільки позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до нього не можуть бути застосовані положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Останній закон є спеціальним, та має застосовуватись незалежно від виду пенсії, яку отримає особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Окрім того, апеляційний суд в постанові від 19.04.2018 зазначив, що висновок суду першої інстанції, що при перерахунку пенсії як просить позивач, її розмір фактично зменшиться, є надуманим та нічим не підтвердженим. Збільшення пенсії на 15 відсотків заробітку ніяким чином не може призвести до зменшення розміру пенсійних виплат.
У зв'язку із зволіканням виконання постанови ДААС від 19.04.2018 у справі № 333/5473/17 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, Комунарським районними судом м. Запоріжжя від 06.09.2018 було постановлено окрему ухвалу (а.с 19-21), якою заяву ОСОБА_1 було частково задоволено та зобов'язано начальника Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя Мурашко H.A. вжити усіх необхідних заходів для забезпечення неухильного виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року у справі № 333/5473/17.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі № № 333/5473/17 ( а.с.22-24) окрема ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2018 була залишена без змін. У мотивувальній частині вищевказаної постанови апеляційний суд зазначив наступне:
судами встановлено, що розрахункова величина для визначення розміру пенсії, передбачена пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має пільговий характер та визначає особливі норми і умови пенсійного забезпечення таких громадян;
оскільки ОСОБА_1 має понаднормовий стаж роботи більше 15 років, тому суди встановили доречність застосування при розрахунку його пенсії положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Саме тому зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України М.Запоріжжя здійснити перерахунок та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із збільшенням піенсії на 15 процентів заробітку за 15 років роботи понад стаж;
норми ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком не забороняють виконати підвищення розміру пенсії пенсіонеру за правилами пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
судова колегія вказує, що дана апеляційна скарга Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя є по суті скаргою на рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року. Варто брати до уваги невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року;
заяву ОСОБА_1 судом першої інстанції було задоволено частково з причини того, що вимога про зобовязання Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя пенсію за віком ОСОБА_1 , що складає 2456,73 грн., перерахувати шляхом її збільшення на 15% заробітку за 15 років роботи понад стаж, встановлений п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 23.03.2016 року, з урахуванням виплачених сум, була позовною вимогою та вже вирішена судом.
Наслідком набрання окремою ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2018 законної сили став перерахунок Шевченківським ОУПФУ м. Запоріжжя пенсії за віком ОСОБА_1 та розрахунок доплати з пенсійних виплат з 23.03.2016.
Так, Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя пенсію за віком ОСОБА_1 в розмірі 2456,73 грн. збільшило на 15 % середньомісячного заробітку, з якого обчислювалася пенсія, що збільшило розмір пенсії на 713,78 грн., а розмір перерахованої пенсії, згідно рішення суду у справі № 333/5473/17, склав 3170,51 грн., так як і просив позивач.
Також, Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя, згідно рішення суду у справі 333/5473/17, нарахувало та сплатило ОСОБА_1 доплату за пенсійними виплатами за період з 19.04.2018 по 31.01.2019 в сумі 6709,53 грн. та нарахувало доплату за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 (до набрання судовим рішенням законної сили) в розмірі 17766,21 грн.
Заборгованість з пенсійних виплат ОСОБА_1 в розмірі 17766,21 грн. по теперішній час так і не сплачена.
Вищевказані обставини підтверджуються наступними доказами, наявними в матеріалах справи: відповіддю Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя від 29.03.2019 № 150/Х-1, довідкою від 29.03.2019 № 610, перерахунком пенсії від 25.01.2019, перерахунком пенсії від 05.02.2019, розрахунком доплати в сумі 17766,21 грн. та розрахунком доплати в сумі 6709,53 грн.
Таким чином, Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя в березні 2019 року частково виконало рішення суду у справі № 333/5473/17, збільшивши пенсію позивачу на 15% заробітку та виплативши доплату за період з 19.04.2018 по 31.01.2019, але доплату за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 так і залишилися невиплаченими.
Але в березні 2020 року, відповідач всупереч судовим рішенням здійснив перерахунок пенсії позивачу шляхом її зменшення. Внаслідок таких протиправних дій відповідача його заборгованість за пенсійними виплатами перед ОСОБА_1 стала відсутньою, та виникла заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем в сумі 21029,24 грн.
Статтею 129і Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 статті 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (ч. 7 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів").
У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу. Необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004 (№ 67534/01).
Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 (№ 60750/00).
За таких обставин, протиправним є і донарахування та стягнення ГУ ПФУ в Запорізькій області зі ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 21029,24 грн.
Щодо невиплати доплати по проведеному перерахунку Шевченківським ОУПФУ м. Запоріжжя за рішенням суду від 19.04.2018 у справі № 333/5473/17 за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 в сумі 17766,21 грн. суд зазначає наступне.
Як зазначалося вище, на виконання рішення суду у справі № 333/5473/17 Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя здійснило перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , збільшивши її на 15% заробітку з якого обраховувалася пенсія, та нарахувало доплату за період з 23.03.2016 по 18.04.2018 (до набрання судовим рішенням законної сили) в розмірі 17766,21 грн.
Щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 46 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Враховуючи те, що рішення суду у справі № 333/5473/17 про встановлення порушення виплати пенсії в належному розмірі починаючи з 23.03.2016 набуло законної сили 19.04.2018, компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати повинна також нараховуватись з 19.04.2018.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Конституції України).
Частиною 2 ст. 77 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАСУ).
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача встановити контроль за виконання судового рішення та зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення суд зазначає, що згідно з п.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як зазначено у ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Враховуючи наведене, суд відповідно до ст.382 КАС України не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку в бік зменшення ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 квітня 2020 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 17766,21 грн.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії в розмірі 21029,24 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплачувати з 01 квітня 2020 року пенсію за віком ОСОБА_1 у попередньому розмірі, не нижчому за 3510,34 грн. (розмір пенсії за березень 2020 року), у відповідності до рішень судів у справі №333/5473/17, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 23 березня 2016 року по 18 квітня 2018 року в сумі 17766,21 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 з 19 квітня 2018 року по місяць виплати заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 17766,21 грн., у зв'язку з порушенням строків виплати такої заборгованості, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова