Справа №705/5187/19
1-в/705/66/20
20 березня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця до арешту АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, раніше судимого, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення, оскільки вважає, що на час розгляду питання про доцільність застосування відносно нього УДЗ відсутні будь-які непогашені або не зняті стягнення та попередження, має 5 заохочень. В середовищі засуджених не конфліктний, підтримує зв'язки та спілкування лише позитивної направленості. З представниками адміністрації ввічливий. Виконує законні вимоги, режиму відбування покарання не порушує. У скоєному злочинні щиро кається, зробив належні висновки, про що може свідчити його критичне ставлення до вчиненого. Має на меті після звільнення бути гідною часткою суспільства не перетинаючи межі закону, виконуючи обов'язки громадянина України з дотриманням норм моралі і права. Вважає, що мета ст.50 КК України (виправлення засуджено) - досягнута.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки держава виконує правоохоронну функцію і несе відповідальність за захист громадян і суспільства від правопорушень. Саме тому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. (ст.50 КК України). Для стимулювання виправлення засуджених законом передбачені пільги для засуджених, які виправляються.
У відповідності з вимогами ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінність поведінки засудженого полягає в систематичному неухильному дотриманні правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
Також засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально. Бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу. Саме тому, засуджений отримує право на вказану пільгу після відбуття покарання, і саме тому висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання.(п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 квітня 2002 року)
Крім цього не можна вважати сумлінною поведінку засудженого лише через відсутність у засудженого не знятих або не погашених у порядку, встановленому статтею 134 КВК України, стягнень, оскільки дотримання вимог режиму відбування покарання є обов'язком засудженого.
ОСОБА_4 за час відбування покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92», характеризується негативно, не працьовитий за відсутністю бажання. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує посередньо, робить належні висновки не завжди. За період відбування покарання з 29.09.2014 заохочувався 3 рази (04.01.2017, 13.07.2017, 13.10.2017) та 7 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності (22.04.2016, 17.01.2017,28.07.2017, 04.12.2017, 03.12.2019, 15.01.2020 та 21.02.2020), 2 стягнення не погашені і не зняті. Процесуальні витрати за вироком суду не відшкодовані.
Засуджений ОСОБА_4 неодноразово судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі. Йому відомі вимоги та практика ініціювання адміністрацією установи виконання покарання, а також застосування судами Умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що дає йому можливість пристосуватись на короткий термін та отримати пільгу без виправлення. В зв'язку з цим застосування до засудженого пільги, передбаченої ст.81 КК України, повинно бути справедливим, тобто відповідати особі засудженого та його поведінці під час відбування покарання. Вказане можливо лише через з'ясування сутності засудженого, а не лише зовнішніх ознак його поведінки, маски засудженого, яку він демонструє. Саме тому відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання. Додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Це дає змогу визначити наявність у засудженого глибоких переконань у необхідності змін свого життя.
Несправедливе застосування до засудженого ст.81 КК України є не тільки умовою для вчинення вказаним засудженим нових злочинів, а й демонструє іншим засудженим можливість звільнення без суворого дотримання вимог режиму та працюючи епізодично, тобто без докладання зусиль. Цим зводиться нанівець соціально-психологічна робота із засудженими та організація їх працевлаштування, на які держава витрачає значні ресурси.
Тобто враховуючи особу засудженого, його поведінка в установі виконання покарань не свідчить про його виправлення та відсутність у нього мотивації на скоєння нових злочинів. А отримання ним заохочення на передодні вирішення судом питання про його умовно-дострокове звільнення слід розцінювати як звичайне пристосування з метою отримання поблажливості суду, а не щире каяття
Суд, вислухавши позицію прокурора, вивчивши письмові матеріали подання та особової справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений довів своє виправлення після фактичного відбування 3\4 строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 18.11.2014 року вироком Рубіжанського міського суду Луганської області за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано покарання за вироком від 28.11.2011 року і до відбування покарання визначено 7 років 6 місяців позбавлення волі. Зараховано в строк покарання строк тримання під вартою з 29.09.2014 року по 16.06.2015 року.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.04.2016 року зараховано день за два за період з 29.09.2014 року по 16.06.2015 року.
Початок строку: 29.09.2014 року, кінець строку: 12.07.2021 року.
Відповідно до характеристики ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Черкаської області - ОСОБА_4 характеризується негативно. Допустив сім порушень режиму відбування покарання, має за це стягнення, два зняті та два погашені. Не працевлаштований, за відсутністю бажання. Має 3 заохочення. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує посередньо, робить належні висновки не завжди. Має позов за вироком суду в сумі 245 гривень 96 копійки.
Враховуючи все вищевикладене, виправлення засудженого ОСОБА_4 викликає сумніви, на даний час суд не вбачає підстав для застосування до нього норм ст.81 КК України, а отже клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1