"21" жовтня 2020 р.
Єдиний унікальний номер справи 333/5843/20
номер провадження 2/333/2900/20
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2020 року місто Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматов Е.Г., перевіривши відповідність матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20.10.2020 року, позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 грудня 2020 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1296 та залишити доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом з позивачем та виховуватись нею.
Вивчивши подану позовну заяву та долучені документи, прихожу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.. 175, 177 ЦПК України.
За змістом ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс осіб; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; перелік документів та інших доказі, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаних вимог процесуального законодавства в позовній заяви не зазначено: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти, відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
В порушення зазначених вимог процесуального законодавства копії доданих до позовної заяви письмових доказів для суду та відповідача не засвідчені належним чином.
До того ж, відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні.
В порушення вимог вищевказаних норм законодавства України до позовної заяви позивачем не додано письмового висновку органу опіки та піклування щодо доцільності встановлення місця проживання дитини з матір'ю, а також не зазначається чи зверталася позивачка самостійно до органу опіки для отримання такого висновку, чи отримувала відмову у його наданні, а якщо не зверталася, з яких причин, і на якій підставі просить суд зобов'язати надати такий висновок органом опіки, а не зробила це самостійно.
Згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Виходячи з того, що позивач звертається до суду з двома вимогами немайнового характеру: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини (щодо яких він не звільнений від сплати судового збору), він мав сплатити судових збір за кожну вимогу в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, долучити до матеріалів позовної заяви документи, які підтверджували б сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Однак, як вбачається з матеріалів справи до позову додано квитанцію про сплату 840,80 грн. тобто лише за одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір ще за одну немайнову вимогу.
Також, в позовній заяві не зазначено обґрунтування, щодо визначення місця проживання дитини, не долучено документів, на їх підтвердження.
Окремо суд вважає за доцільне зазначити, що розгляд поєднаних вимог у даному випадку в одному провадженні не уможливлює вирішення справи по суті, оскільки вимога про розірвання шлюбу, може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, в той час, як, вирішення питання про місця проживання дитини підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України та розгляд якого слід проводити в загальному позовному провадженні, у зв'язку з чим позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу десятиденного строку для їх усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, рахуючи його з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Сторони можуть отримати інформацію про стан розгляду справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud0812/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов