05 жовтня 2020 року Справа № 280/5268/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
представника позивача - Седлярова В.С.
представників відповідача - Сазонової Р.В., Власенка Л.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО” (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка за кодом 1.7. Додатку; зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» збільшити тариф на розподіл електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на суму 151 404,645 тис. грн., на яку вказаний тариф був зменшений на виконання постанови від 10.12.2019 №2676 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО”.
29.09.2020 представником відповідача подано до суду клопотання вх. № 45276 про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.
Представник відповідача підтримав раніше подане клопотання.
У судовому засіданні 05.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно ч. 3 ст. 243 КАС України, складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2019 № 2676 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО” (зі змінами, що внесені постановою НКРЕКП від 11.07.2020 № 1337), в частині рядка за кодом 1.7. Додатку.
Вказана постанова була оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора 11.12.2019, що не заперечується і позивачем. Таким чином, з 12.12.2019 до 12.06.2020 для позивача тривав строк, визначений ч.2 ст.122 КАС України для її оскарження. При цьому, з даним позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду 05.08.2020.
Натомість, відповідно до п. 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Враховуючи викладене, на строк дії карантину на території України процесуальний строк звернення до адміністративного суду продовжено згідно вищенаведених положень.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні “Меньшикова проти України” від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, №93).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України”.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано строк звернення до суду, у зв'язку з чим, відсутні підстави для залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 12.10.2020.
Суддя Л.Я. Максименко