Справа № 316/1054/20
Провадження № 2/316/573/20
"21" жовтня 2020 р. м. Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі
головуючого судді: Куценка М.О.,
за участі секретаря: Рябухи О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 14.04.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 16).
Проте позивач в підготовчі судові засідання за судовими викликами жодного разу не з'явився.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом, вказана адреса листування: АДРЕСА_1 , тому позивачу направлялися процесуальні документи та судові виклики на зазначену ним поштову адресу.
Але до суду поштові конверти поверталися з відповідною відміткою пошти «адресат відсутній» (а.с.19,27).
При цьому, на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Заява про зміну місця свого проживання, позивачем ОСОБА_1 до суду не надавалася, причини неявки в судове засідання позивач не повідомив, жодних заяв та/або клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 128,131 ЦПК України, позивач повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, причини неявки не повідомив, та повторно не з'явилися до суду без поважних причини.
Вищезазначені обставини мають наслідком відкладення розгляду справи та перенесення судових засідань на більш пізній строк, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, дана справа перебуває у провадженні суду з квітня 2020 року. Саме ОСОБА_1 виступає позивачем, тобто є ініціатором даного спору, а отже розгляд даної цивільної справи має першочерговий інтерес саме для позивача. Разом з цим він жодного разу не поцікавився рухом справи, будь-які заяви про розгляд справи без участі сторони позивача у матеріалах справи відсутні.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України, встановлено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, про поважність причин неявки не зазначив, суд вважає за необхідне залишити позов ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись ст.ст. 128, 131, 223, 257, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя М. О. Куценко