Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7229/20
19 жовтня 2020 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції Продана Ігоря Олександровича про визнання постанови від 04.10.2020 року незаконною, -
встановив:
До Придніпровського районного суду м. Черкаси 13.10.2020 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції Продана Ігоря Олександровича, в якій просить - визнати незаконною постанову серії ЕАМ №3237263 від 04.10.2020 року, постановлену інспектором УПП в Черкаській області - Проданом І.О. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425грн.00коп. (справа №711/7229/20, провадження №2а/711/95/20).
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/7229/20 (а.с.11).
15.10.2020 суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацькою Н.М. заявлено самовідвід на підставі ст.36 КАС України, про що ухвалено судове рішення, відповідно до якого відведено суддю Кондрацьку Н.М. від розгляду справи №711/7229/20, а матеріали зазначеної справи передано до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 року матеріали вказаної вище справи передано у провадження судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької С.М.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини. Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».
Тож, Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції (ст.1 Конвенції).
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Отже, ч.1 ст.6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1)право на розгляд справи; 2)справедливість судового розгляду; 3)публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4)розумний строк розгляду справи; 5)розгляд справи судом, встановленим законом; 6)незалежність і безсторонність суду.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Практика ЄСПЛ засвідчує, що право на доступ до суду включає в себе й право на ухвалення рішення по справі.
До конструкції «права на розгляд справи» також включається обов'язковий та остаточний характер судового рішення, а саме: обов'язок держав-учасниць Конвенції забезпечити остаточність судових рішень розуміється як те, що права вищих судів переглядати судові рішення мають використовуватися з метою виправлення допущених помилок, а не для проведення нових слухань.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Що стосується принципу публічності, то він є важливим елементом права на справедливий суд. У ст. 6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
Наступним елементом права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи. ЄСПЛ не визначає жодних конкретних строків, які можна вважати розумними або нерозумними - це питання вирішується в кожній окремій справі з урахуванням усіх особливостей та обставин, а саме, звертається увага на комплексність справи - оцінювання складності справи з урахуванням обставин та фактів, що ґрунтуються на праві та тягнуть за собою певні юридичні наслідки, належну поведінку заявника, яка не повинна становити умисного затягування розгляду справи та належну поведінку органів державної влади - зобов'язання договірних сторін організувати свої правові системи таким чином, щоб дати можливість судам реалізувати п. 1 ст. 6 Конвенції та неможливість зловживання своїми зобов'язаннями через недоліки судової системи.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.
Основними критеріями, якими керується ЄСПЛ щодо визначення органу «судом» у розумінні статті 6 Конвенції є: 1) здатність ухвалювати обов'язкові для виконання рішення; 2) обов'язкова законодавча регламентація функціонування та діяльності «суду»; 3) наявність встановленої законом функції щодо розгляду юридично значимих питань; 4)гарантованість незалежності від державної виконавчої влади та інших учасників справи.
Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.
Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.
Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.
Також, слід зазначити, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Указом Президента України від 14 квітня 2008 року № 346/2008 мене - ОСОБА_2 призначено на посаду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 210-VII обрано суддею цього суду безстроково.
ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі - є суддею у відставці, який в період з 2000 року по 2016 рік обіймав посаду голови Придніпровського районного суду міста Черкаси, будучи тривалий час моїм керівником та колегою.
Отже, надавши оцінку викладеним вище обставинам, вважаю, що безперечно наявними є підстави для самовідводу судді, так як існування зазначених обставин можуть викликати у учасників справи сумніви в неупередженості, об'єктивності судді, а також прихильності щодо однієї із сторін у справі.
Тож, вважаю вмотивованим та вірним той факт, що мене як суддю, яка за результатами повторного автоматизованого розподілу справи №711/7229/20, визначена для розгляду зазначеної справи, слід відвести від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції Продана І.О. про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, передавши її до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для здійснення повторного автоматизованого розподілу задля визначення судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 36, ч. 1 п. 15 п. п. 15.4 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України суддя, -
Відвести суддю Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецьку Світлану Михайлівну від розгляду справи №711/7229/20 (провадження №2а/711/95/20) за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції Продан І.О. про визнання постанови від 04.10.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.
Матеріали справи №711/7229/20 (провадження №2а/711/95/20) передати до канцелярії Придніпровського районного суду м. Черкаси для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.10.2020р.
Суддя: С. М. Позарецька