22.08.07р.
Справа № А11/378-07
За позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, м. Красноармійськ Донецької області
до акціонерного товариства закритого типу "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ
про стягнення 14 250, 99 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Гопа Н.В., довіреністьвід 01.08.07р., представник
Позивач просить стягнути з відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, за період з 01.11.04р. по 01.09.05р. щомісячні страхові виплати у зв'язку з трамваю на виробництві, які були виплачені Кохан С.В., у розмірі 14 123, 88 грн., комісійну винагороду банку за виплату страхових сум Кохан С.В. у розмірі 127, 11 грн.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що за відсутності акту розслідування за формою Н-5 останній робить висновок, що необхідне обов'язкове розслідування нещасного випадку, яке не проводилось, а відтак - призначення та нарахування Кохан С.В. страхових виплат увесь цей час є неправомірними діями з боку позивача. Також відповідач зазначає, що акт про нещасний випадок №44 за формою Н-1, наданий позивачем до позовної заяви не відповідає необхідним вимогам, а саме: відсутня точна дата його затвердження Генеральним директором Пастернаком З.Г., що робить зазначений акт недійсним.
Позивачем заявлені клопотання про залучення в якості відповідача державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" та повернення позовної заяви відповідачу у зв'язку з невірним зазначенням найменування відповідача.
Заявлені клопотання відхилені господарським судом.
У судовому засіданні від 21.08.07р. оголошувалась перерва до 22.08.07р.
В судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Господарським судом Дніпропетровської області 07.04.05р. прийнято рішення у справі №25/88, яке 07.07.05р. набрало законної сили. При розгляді зазначеної вище справи, в якій брали участь цій ж сторони, було встановлено факт заподіяння шкоди громадянину Кохан С.В., внаслідок отримання травми на виробництві, про що складено акт №44 від 13.06.03р. по формі Н-1 за місцем роботи гр. Кохан С.В. - ДП Вугільна компанія "Краснолиманська".
Зазначеним вище рішенням встановлено також те, що транспортний засіб, експлуатація якого призвела до нещасного випадку, є автомобіль, який належить відповідачу.
Вказаним рішенням з відповідача на користь позивача були стягнуті виплачені останнім гр. Кохан С.В. страхові виплати за період з 01.11.03р. по 01.11.04р.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Звертаючись з даною позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача щомісячні страхові виплати, пов'язані з травмою на виробництві за наступний період з 01.11.04р. по 01.09.05р., які позивачем були виплачені гр. Кохан С.В. та комісійну винагороду банку в сумі 127, 11 грн.
В підтвердження своїх позовних вимог позивачем надані докази, що підтверджують виплати гр. Кохан С.В. за спірний період.
З огляду на викладене вимоги щодо стягнення 4 123, 88 грн. слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що за здійснення операцій по перерахуванню страхових виплат банк отримував комісійну винагороду від позивача, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, в яких зазначено окремо розмір комісійної винагороди, вказані витрати безпосередньо пов'язані зі сплатою страхового відшкодування гр. Кохан С.В., отже, розмір комісійної винагороди в сумі 127, 11 грн. підлягає відшкодуванню, за рахунок відповідача (особи, яка завдала шкоду).
Вимоги позивача про відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, стягнутої з позивача згідно рішення Красноармійського міського районного суду Донецької області задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону , Кодексу законів про працю, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Основами передбачено відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків (пункт 4 частини першої статті 25).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що він визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Зазначені закони України, спрямовані на соціальний захист працівників, які внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання отримали ушкодження, що призвели до втрати професійної працездатності та передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди шляхом надання потерпілим соціальних послуг та виплат, у тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Пунктом 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону за наявності факту заподіяння шкоди потерпілому, не залежно від виплати майнової шкоди передбачено відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до статті 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам які перебувають на їх утриманні, а також види профілактичних заходів передбачених ст.ст. 21, 22 цього Закону, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Статтею 46 закону визначено джерела фінансування Фонду. Так фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Відшкодування страхових виплат в порядку регресу не є джерелом формування грошових фондів, за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум.
Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного суду України від 27.01.04р. по справі № 1-9/2004 передбачене статтею 2371 КЗпП України і статтею 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону.
Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, залученого представником відповідача до матеріалів справи, його підприємство має назву закрите акціонерне товариство "Електропромислова компанія", з огляду на викладене вище господарський суд вважає необхідним внести відповідні зміни в найменування відповідача, зазначивши останнього: "Закрите акціонерне товариство "Електропромислова компанія".
Керуючись ст.ст. 4, 21, 22, 25, 28, 46, 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області, м. Красноармійськ Донецької області 4 123, 88 грн. страхових виплат, 127, 11 грн. комісійних винагород банку.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 42, 50 грн. держмита.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 34, 22 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Рішення підписано
23.08.2007 року