Справа № 314/5406/19
Провадження № 1-кп/314/249/2020
21.10.2020 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019080210001107 від 20.11.2019 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працює, одруженийй, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального праовопрушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
26 серпня 2019 року, близько 10 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, прийшов до торгового магазину «Гранд», розташованого по вулиці Запорізька №7 в місті Вільнянськ Запорізької області, де побачив біля паркану вказаного магазину велосипед «Аист» моделі 28-130, який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, користуючись відсутністю контролю з боку власника та сторонніх осіб, таємно, з корисливих мотивів викрав вищевказаний велосипед, вартістю 1200 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3308 від 21.11.2019.
У подальшому ОСОБА_3 на викраденому велосипеді покинув територію вказаного магазину та, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи на те законних підстав, розпорядився вищевказаним майном на власний розсуд.
Тим самим, своїми діями ОСОБА_3 умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив крадіжку майна, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1200 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_3 після роз'яснення йому судом суті обвинувачення повністю визнав свою вину в пред'явленому обвинуваченні та обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.
Також, обвинувачений пояснив, що в кінці серпня побачив біля магазину «Гранд» велосипед та викрав його. На велосипеді приїхав додому, а через деякий час прийшли працівники поліції. Велосипед він повернув потерпілому, жодних претензій до нього потерпілий не має.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та розміру цивільного позову суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз'яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими доказами, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує позицію сторони обвинувачення, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно ст.12 КК України відноситься до категорії проступків; відсутність обставин, що обтяжують покарання; обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, стан здоров'я обвинуваченого, який хворіє на виразку 12-ти палої кишки, належну процесуальну поведінку обвинуваченого, та вважає за необхідне з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у вигляді мінімального розміру штрафу, а саме, 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.
За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст.4 КК України).
Санкцією ч.1 ст.185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 80 до 240 годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст.185 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення в частині розміру штрафу, зокрема встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (Закон №2617-VIII від 22 листопада 2018 року). При цьому, даним законом диспозицію ч.1 статті 185 КК України змінено не було.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи, що санкцією ч.1 ст.185 КК України, в редакції закону №2617- VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією, що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст.185 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).
Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).
Отже, велосипед «Аист» моделі «28-130» з рамою темно-синього кольору та переданий на зберігання потерпілому, необхідно залишити останньому.
Арешт, накладений на майно, вилучене під час огляду біля домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме, велосипед «Аист» моделі «28-130» з рамою темно-синього кольору (ухвала слідчого судді від 25.11.2019), відповідно до ч.4 ст.174 КПК України - скасувати.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ та цивільний позов відсутні.
Клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не надходили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: велосипед «Аист» моделі «28-130» з рамою темно-синього кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , - залишити ОСОБА_5 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області ухвалою від 25.11.2019 на велосипед «Аист» моделі «28-130» з рамою темно-синього кольору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_6
21.10.2020