20 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/6481/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" про визнання прототиправною бездіяльності, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою до Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70", в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9369,33 грн.;
- стягнути з Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" на його користь грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 9369,33 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що після звільнення зі служби, установою не проведено кінцевий розрахунок, а саме: не виплачено грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 9369,33 грн. Не отримавши грошову компенсацію, позивач звернувся до керівництва державної установи із заявою про її погашення. У здійсненні виплат відповідачем було відмовлено з підстав відсутності фінансування. На думку позивача, такі дії є протиправними, оскільки вказані підстави відмови не передбачені діючим законодавством.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У встановлений строк відповідач надав відзив, у якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що враховуючи відсутність коштів на виплату грошової компенсації, здійснити зазначену виплату на час звільнення позивача зі служби та на теперішній час не має підстав.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" від 10.09.2019 № 68/о/с-19 позивача звільнено зі служби за власним бажанням.
Під час звільнення позивача відповідачем не була проведена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно на загальну суму 9369,33 грн., що підтверджується довідкою про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.
Позивач 30.10.2019, 05.03.2020 та 18.03.2020 звернувся до відповідача із зверненнями, в яких просив виплатити йому компенсацію за неотримане речове майно.
Відповідач лише 28.02.2020 листом повідомив, що станом на день звільнення бюджетні асигнування для виплати даної компенсації установі не виділялись. Оскільки позивач власноручно заяву про виплату зазначеної компенсації не подавав, виплата була здійснена без врахування зазначеної суми. Аналогічні відповіді відповідачем були надані 02.03.2020 та 23.03.2020.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивачем не було порушено строку звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затверджений Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.
Пунктом 23 Порядку визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.
За приписами пункту 27 Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Відповідно до п. 60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Згідно довідки державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна № 182 загальна сума до виплати компенсації позивачу складає 9639,33 грн.
Отже на час підписання наказу про звільнення позивач мав право на грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна, які він не отримав в період проходження служби.
Посилання відповідача на абз. 2 п. 22 Порядку, як на підставу невиплати грошової компенсації, у зв'язку з відсутністю коштів є необґрунтованими, оскільки пункт 22 Порядку регулює порядок виплати грошової компенсації за речове майно не звільненим особам, а тим, хто продовжує службу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Державна установа "Бердичівська виправна колонія №70 як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на суму 9369,33 грн.
Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно, та за необхідне стягнути з Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" на користь позивача грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна на суму 9369,33 грн.
Керуючисьст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул. Нізгурецька, 1, м.Бердичів, Житомирська область,13313, код ЄДРПОУ 08563330) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 9369,33 грн.
Стягнути з Державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 9369,33 коп.
Стягнути з Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул. Нізгурецька, 1, м.Бердичів, Житомирська область,13313, код ЄДРПОУ 08563330) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 840, 80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева