Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1538/20
номер провадження 2/695/1083/20
20 жовтня 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що з 14.09.2000 її прийнято на посаду бухгалтера в Золотоніський райавтодор ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 15.09.2000 № 9. Наказом від 23.06.2020 № 11-к позивач звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією (припиненням діяльності) філії та скороченням штатів. При розрахунку в день звільнення позивачу не виплатили заборгованість по заробітній платі в розмірі 67490,67 грн. та заборгованість по авансовим звітам в сумі 663.0 грн. На день подання позовної заяви до суду грошові суми, які відповідач у відповідності до ст.,ст. 47, 116 та 117 КЗпП України має сплатити на користь позивача становлять 64449,78 грн.
У зв'язку з викладеним вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 63786,78 грн. та заборгованість по авансовим звітам в сумі 663 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» подав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 12.06.2020 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 5/5 від 12.05.2020 року відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 30731,91 грн.. Відповідна сума є складовою частиною позовних вимог, викладених у позовній заяві позивача. Стосовно стягнення заборгованості по авансовим звітам вважають, що вони не підлягають до задоволення, так як згідно інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, оплата праці за час перебування у відрядженні не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення. У наданій позивачем картці рахунку не сказано, які саме витрати на відрядження нею понесені. Крім того, дана сума не входить до складу заборгованості по заробітній платі. Яка вказана у довідці про заборгованість від 23.06.2020 № 61, виданої філією «Золотоніський райавтодор». Враховуючи викладене вище, просять задоволити позовні вимоги частково та стягнути заборгованість у сумі 33054,87 грн. В решті частині позовних вимог відмовити.
Позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що в Інструкції, на яку посилається відповідач, визначено саме з чого складається фонд заробітної плати, але це жодним чином не відноситься до того, що кошти, які підлягали до відшкодування по авансових звітах, не повинні бути виплачені позивачу. Виплата добових під час перебування у відрядженні нарахована ст. 121 КЗпП України, якою визначено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а відтак не може бути обмежена або скасована. Позивач зазначила, що не знала про існування постанови про відкриття провадження за № 362142447 про примусове виконання посвідчення № 5/5 видане 12.05.2020 Комісією по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». На підставі викладеного просить суд доводи відповідача в частині відмови виплати по авансових звітах відхилити, як необґрунтовані. Позовні вимоги задовольнити та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління Забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) об'єднати постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 64449,78 грн. в одне зведене виконавче провадження.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в судове засідання не з'явився, подали заяву про розгляд справи без їхньої участі з урахуванням вимог, викладених у відзиві.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступних висновків.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що 14.09.2000 ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду бухгалтера в Золотоніський райавтодор ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно наказу від 15.09.2000 № 9.
Наказом філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 15-к звільнено у зв'зку з ліквідацією підприємстсва бухгалтера ОСОБА_1 по ст. 40 п. 1 КЗпП України.
За вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Згідно з довідкою філії «Золотоніський райавтодор» ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» від 23.06.2020 № 61, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 63786,78 грн. Зазначений доказ підтверджує порушення відповідачем строків виплати заробітної плати позивачу, встановлених ст. 115 КЗпП України та ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» та наявності заборгованості з виплати заробітної плати.
Стаття 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95 (1949), яка ратифікована 30.06.1961р. закріплює, що відповідно до мети цієї Конвенції, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Частиною другою ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому, сам по собі факт відсутності коштів на підприємстві не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно наданої відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62142447 від 12.06.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виданого посвідчення комісії по трудових спорах ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 5/5 від 12.05.2020 року відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь позивача 30731,91 грн. Дана сума є складовою частиною позову.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зважаючи на викладене, з метою недопущення подвійного стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача заборгованості по виплаті нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не охоплена виконавчим провадженням ВП № 62142447 від 12.05.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути нараховану, але не виплачену заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 33054,87 грн.
Виходячи з приписів ст.121 КЗпП України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку із службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Згідно пункту 1 розділу II Інструкції скерування працівника підприємства у відрядження у межах України здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджено працівника, строку й мети відрядження.
Пунктом 12 розділу II Інструкції визначено, що витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Всупереч процесуальному обов'язку, позивачем не надано жодних доказів оформлення його відряджень, в тому числі і наказу чи розпорядження керівника, а тому позов в частині стягнення заборгованості по авансовим звітам в сумі 663.0 грн. задоволенню не підлягає.
Згідно із ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. У зв'язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем підлягає сплаті судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з відповідача, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 431,30 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.,ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76-80, 89, 258, 263, 264, 430 ЦПК, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, - задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 389, м. Черкаси; код ЄДРПОУ 31141625) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 33054 (тридцять три тисячі п'ятдесят чотири) грн. 87 коп.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 431 (чотириста тридцять одна) грн. 30 коп..
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Л.В. Середа