20 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/14024/20
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування до стажу періоду проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року;
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати і виплатити пенсію з лютого 2020 року з врахуванням стажу з жовтня 1989 року по листопад 1990 року.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач відмовив їй у перерахунку пенсії по стажу роботи у зв'язку з незарахуванням до нього періоду проживання з чоловіком військовослужбовцем у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року. Така відмова мотивована тим, що на підтвердження проживання разом з чоловіком за вказаний період надана довідка військової частини НОМЕР_1 , а не військового комісаріату. З такою відмовою позивач не погоджується, вважає її протиправною та такою, що порушує її конституційні права, тому звернулася до суду за їх захистом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24 вересня 2020 року відповідач направив до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Вказав, що позивачем до заяви про перерахунок пенсії було долучено довідку про неможливість працевлаштування в період з жовтня 1989 року по листопад 1990 року, видану військовою частиною НОМЕР_1 Польова пошта, без вихідного номера і дати. Оскільки всупереч частині 2 пункту 13 Постанови № 637 позивач не надала довідку військкомату про неможливість працевлаштуватися за спеціальністю, рішенням від 26 лютого 2020 року їй правомірно відмовлено у перерахунку пенсії по стажу роботи з врахуванням зазначеного періоду.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначила, що довідка про підтвердження стажу дружини офіцера № 595 від 03 грудня 1990 року була видана у період проходження її чоловіком військової служби і на момент її видачі у командира військової частини НОМЕР_1 Польова пошта був наявний весь пакет документів на військовослужбовця ОСОБА_2 та його дружину.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у січні 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням до стажу роботи періоду проживання з чоловіком-військовослужбовцем в місцевостях, де була відсутня можливість працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року.
На вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало відмову № 0600-0304-8/4806, мотивовану тим, що на підтвердження проживання разом з чоловіком за вказаний період ОСОБА_1 подала довідку військової частини НОМЕР_1 , а не військового комісаріату.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Згідно з пунктом "з" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 13 Порядку 637, період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток №4), виданими командирами військових частин, військових навчальних закладів на підставі документів, які підтверджують зазначений період.
При цьому, для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 року з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами, за період проживання:
- у гарнізонах, розташованих за кордонами колишнього СРСР та України, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця та документів про перетин державного кордону дружиною військовослужбовця;
- у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця довідки місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості та довідки установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач із заявою про перерахунок пенсії по стажу роботи зверталася до відповідача у січні 2020 року. Її чоловіка, ОСОБА_2 , з військової служби було звільнено 09 грудня 2019 року. Тобто, на момент подачі вказаної заяви чоловік позивача був звільнений у запас.
За таких обставин та з врахуванням наведених правових норм, позивач період свого проживання як дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, після його звільнення повинна була підтвердити довідкою, виданою саме військовим комісаріатом.
Оскільки ОСОБА_1 не підтвердила період свого проживання з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року довідкою військового комісаріату, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування вказаного періоду до стажу позивача для перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що при відмові позивачеві у перерахунку пенсії по стажу роботи з врахуванням періоду її проживання з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, з жовтня 1989 року по листопад 1990 року відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов