Котовський міськрайонний суд
66300,пров.Спортивний 1а,м.Котовськ,Одеська область
Справа № 2-а-46/10
26 лютого 2010 року Котовський міськрайсуд Одеської області
в складі: головуючого судді -Фабіжевського С.А.
при секретарі - Поберещенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державтоінспекції автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2, інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, старшого прапорщика міліції Авраменка Андрія Володимировича та управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконними дій, визнання незаконною і скасування постанови від 22 жовтня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, зобов'язання повернути автомобіль та стягнення моральної шкоди у розмірі 120000 грн.,
Позивач, доповнивши свої позовні вимоги наполягав на визнанні протиправною та скасувати постанову № 3405 від 22 жовтня 2009 року на бланку серії ВН №052685 старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 800 гривень, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП; на визнанні протиправними дії старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2, які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилки на виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз: - у безпідставній зупинці біля 13 години 30 хвилин керованого ним, позивачем, легкового автомобіля марки TOYOTA моделі CAMRY (SXV20L -AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2 , з двигуном об'ємом 2164 куб.см.; - у незаконному затриманні позивача, як водія, з легковим автомобілем і пасажиром ОСОБА_5 протягом більше години; - у незаконному розпорядженні слідувати на зазначеному автомобілі на спеціальну площадку для затриманих автомобілів №8 в м. Одесі; - у незаконному розпорядженні молодшому за посадою та спеціальним званням інспектору дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшому прапорщику Авраменку Андрію Володимировичу щодо складання протоколу № 9683 -Т - сп/пл 8 огляду і затримання транспорту;- у викривленні обставин при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 3405 серії ВН №048903 в частині відсутності в позивача посвідчення водія при наявності такого; щодо роз'яснення позивачу прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, тоді як такі права не проголошувались і не роз'яснювались йому; щодо місця складання цього протоколу, яким ніби -то була не територія штрафмайданчика для затриманих автомобілів, а автодорога М 05-01; щодо приховування його, позивача, свідків і пояснень, причин відмови підпису такого «протоколу»; - у перешкоді ознайомленню та приховуванні від позивача копії протоколу про адміністративне правопорушення, часу і місця розгляду адміністративної справ; розгляді цієї справи у позивача відсутності, з викривленням відомостей про розгляд ніби -то на 23 -му кілометрі автодороги М 05-01, приховуванні від мене копії винесеної постанови; на визнанні протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменка Андрія Володимировича, які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилки на виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз: - у незаконному супроводженні керованого позивачем автомобіля до спеціальної площадки для затриманих автомобілів №8 міста Одеси; - у безпідставному вилученні цього автомобіля в позивача з 14 годин 30 хвилин 22 жовтня 2009 року по дату фактичного затримання; - у вчиненні в цьому протоколі безпідставного запису про те, що здійснена «доставка» автомобіля TOYOTA CAMRY, д/н НОМЕР_1, на відстань «5 (п'ять) км.», тоді як автомобілем керував позивач, особисто; - у вчиненні невідповідного обставинам запису в протоколі вилучення, що таке здійснено у зв'язку з порушенням п. 2.1 Правил дорожнього руху - з причини керування позивачем автомобілем без посвідчення водія; на зобов'язанні Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, повернути позивачу, легковий автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY (SXV20L -AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2 , з двигуном об'ємом 2164 куб.см.; - стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача моральну шкоду розміром 120 000 (сто двадцять тисяч гривень) і судові витрати по справі; а крім того стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області1063 грн. витрачених на придбання акумуляторної батареї «Бош», 438 грн. 50 коп. -витрат по зберіганню та доставці автомобіля на штрафний майданчик та 1200 грн. судових витрат по сплаті державного мита, а всього 121638 грн. 50 коп..
Відповідачі жодного разу у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно і належним чином, про що є відомості у матеріалах справи. Не надали поважних підстав цьому, чому суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності. При цьому представник Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області надіслав суду заперечення, в яких позов не визнає з наступних підстав.
Далее заперечення.
Свідок ОСОБА_5 стверджував, що 22 жовтня 2009 року він перебував поруч з позивачем у його автомобілі, коли їх зупинив біля міста, що у просторіччі має назву «2 стовпи»працівник ДАЇ і затримали його за те, що у нього не було дійсних, належних прав водія. Але, насправді, позивач представив їм права водія міжнародного зразку. Незважаючи на це відповідачі затримали і позивача і автомобіль і змусили приїхати на штраф майданчик, де склали протокол про порушення ОСОБА_1 адміністративного законодавства України та вилучити автомобіль. Через це він і ОСОБА_1 були змушені відкласти свої деякі комерційні плани та домовленості.
Свідок ОСОБА_6 стверджував, що він як батько позивача, у той же день тобто, 22 жовтня 2009 року дізнався про затримання свого сина і його автомобіля під м. Одесою. Внаслідок чого, син втратив роботу в Португалії, де він біля 6-7 років мешкає та працював. Через його затримання, на думку сина безпідставною, він став дуже багато нервувати, хвилюватися. До того ж, не міг надати допомогу своєму брату (інваліду ІІ групи) для придбання ліків, а головне -доставляти його до лікарні для здійснення лікувальних процедур. Крім того, ні він (свідок) ні сам позивач, через затримання автомобіля не взмозі були відвідати своїх родичів, що мешкають у м. Севастополі.
Свідок ОСОБА_7 стверджував, що він є рідним братом позивача і інвалідом ІІ групи. Представив, що брат дійсно допомагав йому доставати ліки та до затримки автомобіля відвозив його постійно до лікарні на лікувальні процедури. Через відібрання у нього автомобіля, брат не взмозі вже був надавати йому таку допомогу, через що постійно нервував і хвилювався, хвилювався він також і втратити роботу в Португалії, куди повинен був виїхати27 жовтня 2009 року, зазнав через це важкої психологічної травми.
Свідок ОСОБА_8 стверджувала, що вона є мачухою позивача, і що у тай же день,Ю тобто 22 жовтня 2009 року, дізналася про затримання позивача і його автомобіля. Внаслідок цього він став багато нервувати, переживати за свою роботу у Португалії, бо 27 жовтня 2009 року повинен був виїхати до роботи. Через відібрання у нього автомобіля вони не взмозі були відвідати своїх родичів у Криму. Крім того, позивач маючи добрі прибутки постійно надавав їй і батьку матеріальну допомогу.
Свідок ОСОБА_9 стверджувала, що вона є дружиною позивача і тоді ж дізналася про затримання свого чоловіка і автомобіля. Через це вони не взмозі були відвідати родичів у Севастополі, а головне -чоловік став багато нервувати, хвилюватися, зазнав важкої психологічної травми, 27.10.2009 року не зміг виїхати до Португалії на працю і зараз втратив свою роботу. Це також завдало йому психологічного удару, він почав погано спати, недосипати тощо. Змушений був, коли 04.12.2009 року забирав машину зі штраф майданчику, купити новий акумулятор, бо старий пошкодився.
Свідок ОСОБА_10 стверджував, що про затримання ОСОБА_1 він знає зі слів ОСОБА_5 але бачив, як після цього ОСОБА_1 став багато нервувати, з ним стало дуже важко розмовляти, постійно жалівся, що йому зіпсували відпустку, вважав своє затримання безпідставним.
Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши представлені матеріали,Ю суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 22 жовтня 2009 року, ОСОБА_1, разом з товаришем -ОСОБА_5, керуючи належним йому автомобілем марки TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_1, з позначкою «Р»на фоні блакитного знаку євроспільноти, рухався по напрямку до міста Одеси. Біля 14-ої години дня в районі розвилки доріг в напрямках Одеси, Кишинева, Ізмаїла, Іллічівська, траси Одеса-Київ, Одеси, безпосередньо на колі, його зупинив старший інспектор дорожньо-патрульної служби взводу супроводження капітан міліції ОСОБА_2, який запропонував подати документи: посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль і страховку.
Позивачем було надано співробітнику ДАІ технічний паспорт НОМЕР_3, виданий на зазначений автомобіль 19 червня 2008 року владою Республіки Португалії з відміткою про його постійне місце проживання в цій країні по АДРЕСА_1, адміністративний район Касем, місто Лісабон; посвідчення водія встановленого зразка із його зображенням, видане владою Республіки Португалії 2 вересня 2002 року, в якому керування транспортними засобами категорії «В», до яких відносяться легкові автомобілі, дозволено до 30 жовтня 2039 року; картку резидента Республіки Португалія, за якою позивачу 25 лютого 2009 року видано (вдруге) тимчасовий дозвіл на проживання до 27 лютого 2011 року; страховий поліс №ВС/5751611 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, виданий Котовським міським відділенням Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»12 жовтня 2009 року на період з 00 годин 00 хвилин 13 жовтня 2009 року до 12 листопада 2009 року включно.
Разом з тим, старший інспектор ДПС ОСОБА_2 заявив позивачу, що пред'явлене ним посвідчення водія він можу на Україні нікому навіть не показувати, оскільки має пред'явити Українське, тобто, національне посвідчення водія.
Позивача пояснення, що Українське посвідчення водія ним здано при отриманні посвідчення водія в Республіці Португалії і що останнє дійсне на території України, оскільки його постійним місцем проживання і роботи з 2000 року є Республіка Португалія, де позивач офіційно зареєстрований за означеною в технічному паспорті автомобіля адресою, має вид на мешкання, на підтвердження чого надав «картку резидента»цієї країни, а на Україні перебуває тимчасово, у відпустці, - не були прийняті до уваги.
В доданок старший інспектор ДПС ОСОБА_2 повідомив, що в позивача також проблеми з автомобілем і що ніби - то незаконно ним користується. За його версією, цей автомобіль відсутній в базі даних митниці серед автомобілів, що перетнули кордон і що позивач заїхав в Україну за його відомостями 28 вересня 2009 року.
Заперечення позивача, що це не відповідає дійсності, оскільки на згаданому автомобілі перетинався кордон України в режимі «транзиту»18 жовтня 2009 року, не були прийняті до уваги. Тоді позивачем було здійснено дзвінок на митницю митного переходу «Платонове»ОСОБА_11 з питанням про те, чи відповідає дійсності інформація, що його автомобіля немає в базі даних.
…………………………………………………………………………………………………………………………………………….. Працівник митниці це заперечив і по телефону підтвердив це ст.інпектору ДПС ОСОБА_2, пояснивши, що автомобіль перетнув кордон 18 жовтня 2009 року в напрямку України і про це внесено відомості до бази даних, на що той сказав, що бази даних існують дві і в другій автомобіль наче б то відсутній. Роз'яснення працівника митниці, що центральна база даних (ЦБД) одна, були залишені поза увагою.
В розмову втрутився мій товариш, який запропонував керувати далі автомобілем у разі, якщо в мене є проблеми з посвідченням водія. Я підтримав таку пропозицію.
Але ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 відповів відмовою дозволити керувати далі автомобілем ОСОБА_12, пояснивши, що проблеми не тільки з «правами»(посвідченням водія), а ще і з автомобілем, маючи на увазі незаконне його перебування на митній території України, тому автомобіль підлягає вилученню.
Ми з товаришем прибули в супроводі автомобіля ДАІ на майданчик для затриманих автомобілів, що знаходиться за переїздом, по правим бік, недалеко від автоцентру «ВАЗу»по дорозі до центру Одеси. З автомобіля ДАІ вийшли інспектор ДПС Авраменко А.В., який був за кермом, і ст.інспектор ДПС ОСОБА_2, який до цього сидів праворуч від водія.
З 14 години 30 хвилини до 15-ої години 22 жовтня 2009 року ІДПС взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області старшим прапорщиком міліції Авраменком А.В. за наказом ОСОБА_2 в місті Одесі було складено протокол №9683 -Т -сп/пл 8 огляду і затримання транспорту, за яким він здійснив огляд і затримання належного мені легкового автомобіля марки TOYOTA моделі CAMRY (SXV20L -AEPNKW), 1999 року випуску з пробігом 102 317 км, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2 з об'ємом двигуна 2164 куб.см. (бензин/газ) і гумою розміром 205/65R15.
Згідно протоколу №9683 -Т -сп/пл 8, затримання автомобіля здійснено у зв'язку з порушенням вимог пункту 2.1 ПДД (Правил дорожнього руху), з причини управління автомобілем без посвідчення водія, отже, з вигаданих підстав, оскільки мною таке посвідчення було пред'явлене.
В цей же час, але пізніше, - з 14 години 35 хвилин, стосовно мене, як мені стало відомо пізніше, ст.інспектор ДПС взводу супроводження УДАІ ГУ МВС України в Одеській області капітан міліції ОСОБА_2 почав складати стосовно мене протокол про адміністративне правопорушення №3405 на бланку серії ВН 048903, в якому зазначено, що я ніби - то не працюю (хоча я пояснював перед цим, що постійно працюю в Республіці Португалії), що моє місце проживання не в Республіці Португалії, а на Україні в місті Котовську (без будь -якої згадки про постійне проживання з 2000 року в Республіці Португалії), і що я ніби -то о 14 год. 30 хв. керував автомобілем TOYOTA CAMRY (хоча мене було зупинено до 13 год. 30 хв.) «без посвідчення прав керування транспортним засобом відповідної категорії і талону, що додається до посвідчення, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП».
Всупереч тексту бланку протоколу, мені не були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України і ст. 268 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що від дачі пояснень і підпису я відмовився в присутності двох свідків. На справді пояснення я надавав після зупинки протягом більше години, а написати пояснення під час складання цього протоколу ОСОБА_2 мені не пропонував. Мені не було надано можливості ознайомитись з протоколом, а лише пропонувалось його підписати без ознайомлення за ніби -то скоєне адміністративне правопорушення, в руках старшого інспектора ДПС.
Мої пояснення, що адміністративного правопорушення я не скоював і що це можуть підтвердити свідки, не були занесені до протоколу, натомість зазначено, що його складено на а/д (автодорозі) М 05-01 23 км і там же його буде розглянуто, хоча фактично місцем його складання був зазначений майданчик для затриманих автомобілів в місті Одесі. Тому протокол не міг бути мною підписаний без ознайомлення, за відсутності моїх письмових пояснень і зауважень. ОСОБА_2 приховав від мене цей протокол після заповнення.
Він не з'ясовував в мене сімейний стан, матеріальне становище, відомості, що мене характеризують, не врахував обставини «правопорушення», наявні в мене документи на керування автомобіля і свідомо виніс незаконну постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та «керуючись положеннями статті 14-1, частин п'ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив»притягнути мене до адміністративної відповідальності і накласти на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 800 гривень.
Згідно з постановою №3405 від 22 жовтня 2009 року на бланку серії ВН №052685 в справі про адміністративне правопорушення мене піддано адміністративному стягненню за те, що я ніби -то «22.10.2009 о 14-30 в м.Одесі на а/д М 05-01 23 км, обхід м.Одеса керував автомобілем Тойота Камрі д/з 0290 L1, без посвідчення на право керування
транспортним засобом відповідної категорії і талону, що додається до посвідчення».
Зазначена постанова також була складена у мою відсутність, її копія старшим інспектором ДПС ОСОБА_2 мені не передавалась і навіть не пропонувалась. Місце її складання, як і протоколу -23-й кілометр автодороги М05-01 є вигаданим, оскільки в зазначеному місці мене співробітники ДАІ не зупиняли і будь - яких документів не складали. Більше того, цією ділянкою автодороги 22 жовтня 2009 року я не користувався.
Пунктом 2 а) статті 41 Конвенції про дорожній рух, підписаної СРСР у Відні 8 листопада 1968 року, ратифікованої Указом Президії ВС СРСР від 29.04.1974 №5938-VІІІ, з поправками та доповненнями, передбачено, що «Договірні Сторони будуть визнавати :
і) будь -яке національне посвідчення водія, яке відповідатиме приписам додатку 6 до наявної Конвенції;…
b) посвідчення водія, видані однією Стороною, яка є договірною, мають визнаватися іншою договірною Стороною до моменту, з якого дана територія стає звичайним місцем проживання власника посвідчення».
Пред'явлене мною посвідчення водія, видане за місцем постійного перебування -владою Республіки Португалії, повністю відповідає вимогам Додатку 6 до Конвенції, що має назву «Національне посвідчення водія». Щодо талону попереджень, то наявність такого зазначеним Додатком 6 не передбачена.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП) «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом»(ч.1). «Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності…»(ч.2). «Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами»(ч.3).
Разом з тим, щодо мене при складанні протоколів, винесенні постанови порушено вимоги принципу законності, закладеного в основу законодавства про адміністративні правопорушення, оскільки мене притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності підстав і з порушенням встановленого порядку.
За ч.1 ст.33 КУпАП «стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України». Частина 2 цієї ж статті вимагає, щоб при накладенні стягнення було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Але такі обставини не були не те що враховані, а взагалі не з'ясовані. Зокрема, автором постанови не враховано відсутність моєї вини і умислу на вчинення адміністративного правопорушення; мій майновий стан, і зокрема, те, що на моєму утриманні знаходяться батько ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і його дружина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є пенсіонерами за віком; моя дружина ОСОБА_9; малолітня донька ОСОБА_15 1998 року народження; рідний брат ОСОБА_7 -інвалід 2 групи; те, що якихось суспільно небезпечних наслідків «правопорушення»немає.
Мені зі складу цього адміністративного правопорушення ст.інспектором ДПС ОСОБА_2 обрано ту його частину, яка стосується керування автомобілем «без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талону, що додається до посвідчення». Тобто, протокол і постанова складені таким чином, ніби я не мав при собі або не пред'явив чи не передав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії і талона до нього.
Разом з тим, я не тільки мав, а ще і передав для перевірки посвідчення водія встановленої форми, видане владою Республіки Португалії, де я мешкаю останні 9 років. Переслідуючи мету незаконного притягнення мене до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 нічого про це посвідчення ні в протоколі, ні в постанові не зазначив.
Оскільки ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 ніяких причин, з яких він не прийняв до уваги моє посвідчення водія не зазначив, а натомість вказав, що такого в мене не було, то такі дії слід вважати протиправними, скоєними з метою умисного безпідставного притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Питання діяльності підрозділів ДПС детально регламентовані в Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, заттвердженій відповідним наказом Міністра внутрішніх справ України №111 від 27 березня 2009 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за №576/16592.
Дії ст.інспектора ДПС ОСОБА_2 щодо зупинки мого автомобіля суперечать вимогам пункту 14 Інструкції, що визначає підстави для зупинки працівником Державтоінспекції МВС транспортного засобу. Зокрема, згідно з Інструкцією підставою для зупинення транспортних засобів є:
«14.1.1. Порушення ПДР (1306-2001-п, 306а-2001-п) водіями.
14.1.9. Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж». Але порушення Правил дорожнього руху я не допускав, щодо такої підстави зупинки, як проведення цільових заходів для перевірки документів на право керування автомобілем ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 нічого не повідомляв.
Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР передбачені пунктом 16 Інструкції. Зокрема, при порушенні мною ПДР ст.інспектор мав скласти протокол про адміністративне правопорушення…(п.п16.1.1); провести заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку Державтоінспекції МВС (п.п. 16.1.2.). Але підстав для такого затримання не було
Згідно вимогам п.п.16.2 Інструкції «водії, які не мають або позбавлені права керування транспортними засобами, підлягають відстороненню від керування ними», але мене ніхто не відстороняв від керування автомобілем. Навпаки, ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 наказав поїхати до спеціального майданчика затриманих автомобілів, і це доводить усвідомлення ним, що я правомірно керував автомобілем.
При встановленні та фіксації моїх «протиправних дій»всупереч вимогам підпункту 16.5.3 Інструкції ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 не зазначив дані свідків та очевидців, які перебували в салоні автомобіля, чи (та) вступали у спілкування з ним з приводу «правопорушення».
Важливим є також порушення зазначеними працівниками ДАІ вимог Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №77 від 26 лютого 2009 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за №374/16390.
За підпунктом 1.1. пункту 1 «загальні положення», «ця Інструкція визначає процедуру оформлення працівниками Державної автомобільної інспекції МВС (далі - Державтоінспекція МВС) матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тимчасового затримання транспортного засобу… та організацію діловодства в підрозділах Державтоінспекції МВС з питань забезпечення безпеки дорожнього руху».
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.1. Інструкції та вимог статті 276 КУпАП,- адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Але місцем «правопорушення»є згадана розвилка, а не 23-й кілометр автодороги М 05-01, як зазначено в протоколі і постанові. Тому дії ст.інспектора ДПС ОСОБА_2 по розгляду протоколу на 23-му кілометрі автодороги М 05-01 є протиправними.
За абзацем 2 цього пункту та ч.2 ст.276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників, але ст.інспектор ДПС взводу супроводження ОСОБА_2 не передав протокол на розгляд іншому підрозділу ДАІ і особисто виніс незаконну постанову.
Абзацом 1 пункту 2.8. Інструкції та ст.ст.258, 268 КУпАП передбачено, що справу про адміністративне правопорушення має бути розглянуто в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а в разі її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Але при складанні протоколу мене не було сповіщено про місце, день і час розгляду адміністративної справи. Якщо співпоставити час за протоколом огляду та вилучення в мене автомобіля інспектором ДПС Авраменком А.В. на спеціальному майданчику ДАІ в місті Одесі -з 14 години 30 хвилин до 15-ої години, то в цей же час я ніяк не міг знаходитись за місцем складання протоколу про адміністративне порушення, який було розпочато о 14 годині 35 хвилин, в якому взагалі не зазначено дати і часу розгляду адміністративної справи (!), але йдеться про її розгляд на 23-му кілометрі автодороги М 05-01, про що мені ніхто не сповіщав.
Згідно абзацу 2 цього ж пункту,- «якщо при складанні протоколу порушника не було повідомлено про місце і час розгляду справи, йому за місцем проживання (роботи) надсилається рекомендованим листом повідомлення про запрошення до підрозділу Державтоінспекції МВС (додаток 1)». Таке повідомлення мені не надсилалось, що також свідчить про незаконність дій ст.інспектора ДПС ОСОБА_2 по розгляду моєї справи.
Під час складання протоколу та при розгляді адміністративної справи ст.інспектором ДПС ОСОБА_2 були порушені мої права, передбачені статтею 268 КУпАП і пунктом 2.9. Інструкції, за якими «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи (в чому мені було відмовлено), давати пояснення, подавати докази (мої пояснення і докази не відображені, свідки з мого боку не зазначені), заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (ці права мені взагалі ніхто не роз'яснював, хоча я мав намір скористатися допомогою фахівця в галузі права), виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою здійснюється провадження; оскаржувати постанову в справі».
Відповідно до статті 247 КУпАП і підпункту 2.10.1. пункту 2.10., - провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно мене не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В порушення вимог п.п.2,3,4,5 ст.278 КУпАП, пункту 2.11, підпунктів 2.11.2., 2.11.3 ст. інспектор ДПС ОСОБА_2 під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення мав вирішити: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; інші, але не зробив цього.
За статтею 252 КУпАП і пунктом 2.13 Інструкції ст.інспектор ДПС ОСОБА_2 при винесенні постанови мав оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, «що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю», але його дії були спрямовані на зворотнє -не вивчати докази наявності в мене посвідчення водія, не з'ясовувати підстав відсутності в мене талону попередження до цього посвідчення, який не передбачено національним законодавством Республіки Португалії та Конвенцією про дорожній рух, обов'язковою для України, не відображати мої пояснення та не зазначати моїх свідків.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2.16. Інструкції «постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі, до яких відноситься і автомобіль. Разом з тим, постанова не містить вказівки на повернення автомобіля, хоча підстави для його конфіскації і навіть затримання відсутні.
Згідно з вимогами ст.ст.258, чч.ч.1,3 ст.285 КУпАП ст.інспектор ДПС ОСОБА_2, який «розглянув»справу, мав вручити мені копію постанови на місці вчинення правопорушення, але цього не зроблено і копію постанови мною отримано з власної ініціативи в Котовському відділі ДАІ.
Порядок тимчасового затримання транспортних засобів передбачений розділом VIII Інструкції. За пунктом 8.1. цієї Інструкції тимчасове затримання транспортного засобу посадовою особою Державтоінспекції МВС проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення. Примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, можливе лише за умови, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху - робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною і здійснюється відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102.
Всупереч вимогам пункту 8.2. Інструкції, - в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено про тимчасове затримання транспортного засобу ст.інспектором ДПС ОСОБА_2 і про його вилучення, здійснене інспектором ДПС Авраменком А.В.
За абзацом 1 пункту 8.3. Інструкції, «транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання». Якщо справа була вирішена в день затримання -22 жовтня 2009 року, то в цей же день (за умови наявності підстав для затримання, яких насправді не було) автомобіль вже не міг бути затриманий.
Мені не було роз'яснено, що за абзацами 3,4 зазначеного пункту Інструкції після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу в мене є право звернутися до Державтоінспекції МВС зі зверненням щодо повернення мені тимчасово затриманого транспортного засобу(абз.3) і що подання мною такого звернення є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Мені не було також роз'яснено, що за абзацом 5-м вищезазначеного пункту інструкції «посадові особи, зазначені в частинах другій та третій статті 222 КУпАП, після здійснення відповідних перевірок за наявними інформаційними базами Державтоінспекції МВС повертають транспортний засіб його власнику (співвласнику) або уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка в Журналі обліку тимчасово затриманих (заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів».
Оскарженими діями працівників ДАІ, за які відповідає Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, незаконним притягненням мене до адміністративної відповідальності ст.інспектором ДПС взводу супроводження капітаном міліції ОСОБА_2, безпідставним вилученням інспектором ДПС взводу супроводження старшим прапорщиком Авраменком А.В. належного мені легкового автомобіля TOYOTA моделі CAMRY (SXV20L -AEPNKW), зареєстрованого в Республіці Португалія під державним номером НОМЕР_1, принижені мої честь і гідність, порушено звичайний життєвий ритм, плани на відпочинок і подальшу роботу.
Так, 22 - 23 жовтня 2009 року ми з батьком, ОСОБА_4, планували відвідати родичів в місті Севастополі -брата батька, ОСОБА_13, та моєї тітки ОСОБА_14; 24 жовтня ми з другом дитинства ОСОБА_10 планували поїздку до міста Києва для вирішення питань налагодження його підприємницької діяльності; 25 жовтня 2009 року ми з дружиною, ОСОБА_9, планував поїздку в місто Жмеринку Вінницької області до її братів і тітки.
Після цього, по завершенню відпочинку, я планував повернутись до Республіки
Португалії, звідки отримав виклик стати до роботи 27 жовтня 2009 року.
Мене було також позбавлено можливості організувати належну медичну допомогу брату, ОСОБА_7, який після наїзду на нього в ДТП, що сталося 15 вересня 2005 року, став інвалідом другої групи і потребує допомоги в пересуванні.
Оскільки я не купував квитків на жоден з видів транспорту, то планував на цьому ж автомобілі їхати до Республіки Португалії, де маю вид на жительство.
Ці наслідки підпадають під поняття моральної шкоди відповідно до пунктів 2,3,4 ч.2 ст.23 ЦКУ, яка має бути відшкодована відповідачем, який її завдав (ч.1 ст.1167 ЦКУ).
За ч.3 ст.23 ЦКУ «моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості».
Частина 4 статті 23 ЦКУ передбачає, що «моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування».
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 17, 158-160 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - частково задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №3405 від 22 жовтня 2009 року на бланку серії ВН №052685 старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 800 гривень, ОСОБА_1, за ніби - то скоєне адміністративне порушення, передбачене ч.І ст.126 КУпАП.
3. Визнати протиправними дії старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2, які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилки на виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз:
а) у безпідставній зупинці біля 13 години 30 хвилин керованого, ОСОБА_1, легкового автомобіля марки ТОYОТА моделі САМRY (SXV20L-AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2, з двигуном об'ємом 2164 куб.см.;
б) у незаконному затриманні ОСОБА_1, як водія, з легковим автомобілем і пасажиром ОСОБА_5 протягом більше години;
в) у незаконному розпорядженні слідувати на зазначеному автомобілі на спеціальну площадку для затриманих автомобілів №8 в м. Одесі;
т) у незаконному розпорядженні молодшому за посадою та спеціальним званням інспектору дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшому прапорщику Авраменку Андрію Володимировичу щодо складання протоколу № 9683-Т-сп/пл. 8 огляду і затримання транспорту;
д) у викривленні обставин при складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 3405 серії ВН №048903 в частині відсутності в мене посвідчення водія при наявності такого; щодо роз'яснення мені прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, тоді як такі права не проголошувались і не роз'яснювались, ОСОБА_1: щодо місця складання цього протоколу, яким ніби - то була не територія штрафмайданчика для затриманих автомобілів, а автодорога М 05-01; щодо приховування свідків ОСОБА_1 і пояснень, причин відмови підпису такого «протоколу»;
е) у перешкоді ознайомленню та приховуванні від ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення, часу і місця розгляду адміністративної справ; розгляді цієї справи у відсутності ОСОБА_1, з викривленням відомостей про розгляд ніби - то на 23 -му кілометрі авто дороги М 05-01, приховуванні від ОСОБА_1 копії винесеної постанови;
4. Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу супроводження Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області старшого прапорщика міліції Авраменка Андрія Володимировича, які мали місце 22 жовтня 2009 року в районі розвилки на виїзді з міста Одеси в напрямку міст Іллічівська, Ізмаїлу, Кишинева, траси Одеса - Київ і знайшли вираз:
а) у незаконному супроводженні керованого ОСОБА_1 автомобіля до спеціальної площадки для затриманих автомобілів №8 міста Одеси;
б) у безпідставному вилученні цього автомобіля в ОСОБА_1 з 14 годин 30 хвилин 22 жовтня 2009 року по дату фактичного затримання;
в) у вчиненні в цьому протоколі безпідставного запису про те, що здійснена «доставка»автомобіля ТОYОТА моделі САМRY (SXV20L-AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2, з двигуном об'ємом 2164 куб.см., на відстань «5 (п'ять) км.», тоді як автомобілем керував, ОСОБА_1, особисто;
г) у вчиненні невідповідного обставинам запису в протоколі вилучення, що таке здійснено у зв'язку з порушенням п. 2.1 Правил дорожнього руху - з причини керування ОСОБА_1 автомобілем без посвідчення водія.
5. Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, код за ЄДРПОУ 24523033, п/і 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, повернути, ОСОБА_1, легковий автомобіль марки ТОYОТА моделі САМRY (SXV20L-AEPNKW), 1999 року випуску, державний реєстраційний номер Республіки Португалія НОМЕР_1, з кузовом типу «седан»каштанового кольору НОМЕР_2, з двигуном об'ємом 2164 куб.см.;
6. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, код за ЄДРПОУ 24523033,п/і 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, на користь ОСОБА_1, моральну шкоду розміром _______________ і судові витрати по справі.
7. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, код за ЄДРПОУ 24523033,п/і 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, на користь ОСОБА_1, матеріальну шкоду розміром _______________ грн..
8. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, код за ЄДРПОУ 24523033,п/і 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5, на користь ОСОБА_1, судові витрати сплачені останнім у розміром _______________ грн..
Постанова може бути оскаржена у 10-денний термін з моменту проголошення шляхом надання заяви про апеляційне оскарження і у подальшому у 20-денний термін надання апеляційної скарги, або наданням у 10-денний термін з моменту проголошення постанови апеляційної скарги.
Суддя -