Справа №2а-65/2010
20 квітня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
судді Масалигіної Н.С.
при секретарі Тімофеєвій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сімферополя АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ Головного управління МВС в АР Крим, третя особа - старший інспектор дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби і забезпечення супроводження при управлінні ДАІ Головного управління Польного Сергія Івановича про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
29.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовними вимогами до Управління ДАІ Головного управління МВС в АР Крим, третя особа - старший інспектор дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби і забезпечення супроводження при управлінні ДАІ Головного управління Польного С.І. про скасування постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що 05.02.2009 року у відношенні нього була винесена постанова серії АК № 054373 в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, яка є незаконною та необґрунтованою.
Як зазначено у постанові, 05.02.2009 року о 11.59 годин на пр. Кірова у м. Сімферополі, водій, який керував транспортним засобом Шевролет, державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку в другому ряді на порушення п.п. 15.4 ПДР України, у зв'язку з чим на водія накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн..
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що постанова винесена неправомірно та незаконно, оскільки у період руху двигун його автомашини перестав працювати та він вимушений був здійснити зупинку. Після чого він увімкнув аварійну сигналізацію, виставив знак аварійної зупинки, та спробував самостійно полагодити двигун. Потім позивачем був викликаний евакуатор, що підтверджується поясненнями свідків, актом виконаних робіт, доданих до матеріалів справи. Крім того, з постановою його ніхто не знайомив та не відбирав ніяких пояснень.
Відповідач - Управління ДАІ Головного управління МВС в АР Крим в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідне повідомлення. Представив суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог та пропуском строку звернення до суду. На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду копію постанови з доданими до неї фото фіксацією правопорушення; свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «ВИЗИР» № 0711185; розпорядження № 2 від 03.01.2009 року про закріплення відео записуючого вимірювача швидкості «ВИЗИР» № 0810710 за Польним С.І.; копію відомості здачі заліків та журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання.
На підставі ч.4 ст.128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Особа, яка винесла постанову - Польний С.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що постанова була винесена законно, оскільки водієм були порушені вимоги ПДР України, біля місця розташування транспортного засобу правопорушника не було, а аварійна сигналізація не була ввімкнена, не було також встановлено знаків аварійної зупинки.
Вислухавши пояснення позивача, враховуючи заперечення проти позову особи, яка винесла постанову - Польного С.І., вивчивши письмові заперечення представника відповідача Управління ДАІ Головного управління МВС в АР Крим, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушень, виховування громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У сенсі вимог статті 14-1 КУпАП відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів - до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що вказане правопорушення мале місце 05.02.2009 року о 11.59 годин на пр. Кірова у м. Сімферополі, де водій, який керував транспортним засобом Шевролет, державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку в другому ряду на порушення п.п. 15.4 ПДР України, порушивши п.п. 15.4 ПДР України.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Однак, в постанові вказано, що зйомка велася приладом "Визир", що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ. За таких умов, при виявленні правопорушення, зафіксованого вимірювальним приладом, інспектор ДАІ повинен був скласти протокол про адміністративне порушення, а другий екземпляр видати особі, відносно якої його винесено під розпис.
Як зазначив у судовому засіданні інспектор, який виніс постанову - 3 особа по справі, виявивши зафіксоване правопорушення водієм вказаного автомобіля, він не складав протокол, як це передбачено ст. 254 КУпАП, у зв'язку з тим, що останній був відсутній біля автомобілю.
Але щодо обов'язкового складання протоколу у даному випадку зазначено і в методичних рекомендаціях щодо роботи з радіолокаційним вимірювачем швидкості з можливістю фото-, відеофіксації "Визир", які були направленні для використання в роботі всім підрозділам ДАІ службовою телеграмою 28.11.2008 року. Цими рекомендаціями передбачено тільки три види роботи з приладом "Визир": у складі екіпажу патрульного автомобіля (працівники одягнуті у формений одяг, автомобіль має кольорографічне пофарбування); робота в складі групи патрулів. У цих двох випадках один інспектор здійснює контроль, а інший зупиняє автотранспорт і складає протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, у відповідності до ст. ст. 10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результат може бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. На підтвердження зазначеного, відповідачем представлені докази повірки робочого засобу вимірювальної техніки «ВИЗИР» № 0711185 від 23.12.2008 року та дійсний на рік (а.спр. 43), саме яким було зафіксоване правопорушення (а.спр. 40).
Але, до матеріалів справи додане розпорядження № 2 від 03.01.2009 року т.в.о. начальника управління ДАІ ГУ МВС України в АР Крим про закріплення іншого відеозаписуючего вимірювача швидкості «ВИЗИР» № 0810710 за Польним Сергієм Івановичем (а.спр. 44). При цьому будь яких доказів, якими підтверджено знаходження на балансі ДАІ ГУ МВС України в АР Крим вимірювального пристрою, яким зафіксоване адміністративне правопорушення, суду не надано.
Між тим, відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно зі ст.251 КУоАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 7 зазначеного Кодексу передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, суд розглянувши справу з урахуванням положень ст. 71 КАС України, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а постанова - скасуванню, оскільки належні та допустимі докази, які підтверджують її правомірність у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 289 КУоАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суд вважає, що підлягає поновленню позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений ним з поважної причини, що підтверджується конвертом про відправлення постанови та залишенням скарги ОСОБА_1 без розгляду (а.спр. 56), після якої він звернувся до суду з цим позовом.
На підставі викладеного, ст.ст.7, 221, 245,247, 251, 287, 288, 289, 293 КУпАП, керуючись статтями 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 05.02.2009 року.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АК №054373 від 05.02.2009 року у відношенні ОСОБА_1 про накладення штрафу у розмірі 300 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя