Справа №2-902/2010 р.
27 квітня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Володарець Н.М.
при секретарі - Агаповій В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їх тітка - ОСОБА_5 та після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, зокрема на 1/4 частки домоволодіння АДРЕСА_2 та Ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1. При зверненні до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті їх матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та якій належало 7/80 частки домоволодіння АДРЕСА_2, вони дізналися, що мають право на спадщину після смерті тітки ОСОБА_5, але пропустили встановлені законом для цього строки. Просять визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_5 у три місяці після набрання чинності рішенням суду.
В судовому засіданні позивачі та їх представник позов підтримали, пояснили, що їх мати - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на нерухоме майно - частку домоволодіння АДРЕСА_2. При зверненні до нотаріуса в січні 2010 року для прийняття спадщини після смерті матері, їм стало відомо, що вони також мають право на спадщину після смерті їх тітки, рідної сестри матері, - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проте строк, встановлений законом для прийняття цієї спадщини, ними пропущений. Крім того, пояснили, що про смерть тітки їм було відомо, проте з заявою про прийняття спадщини вони не зверталися, оскільки не знали, що мають на це право. Інших причин пропуску строку для прийняття спадщини в них не має. Просили суд надати їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_5 у три місяці після набрання чинності рішенням суду.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги не визнали, вважали їх необгрунтованими та безпідставними, пояснили, що відповідач ОСОБА_3 є рідним братом померлої ОСОБА_5 та у встановлені законом строки звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після її смерті. Вважали, що поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини у позивачів відсутні, оскільки їм було відомо про смерть тітки ОСОБА_5 та про те, що після її смерті відкрилася спадщина, а те, що їм не було відомо про їх право на цю спадщину не є поважною причиною пропуску строку. Просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутність її представника.
Вислухавши доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов необгрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданим відділом РАЦС Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим 11 червня 2009 року серії НОМЕР_1. Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на частки домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 заповіту не залишила.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є племінниками померлої ОСОБА_5, яка була рідною сестрою їх матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відповідач ОСОБА_3 - рідним братом померлої. Зазначені обставини, підтверджуються матеріалами справи, та визнаються сторонами у справі, у зв'язку з чим відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Спадкування за законом здійснюється почергово.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємці першої черги відсутні.
Відповідно до ст. 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ч. 3 ст. 1266 Цивільного кодексу України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Оскільки позивачі у справі є племінниками померлої ОСОБА_5, а відповідач - її рідним братом, вони є спадкоємцями другої черги.
Згідно вимог частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 10 грудня 2009 року.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пропустили зазначений строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_5, звернувшись до нотаріусу Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори у січні 2010 року для прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та дізнавшись про належне їм право на спадкування після смерті ОСОБА_5
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові №7 від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зазначають, що пропустили встановлений законом строк, оскільки їм не було відомо про належне їм право на спадкування після смерті тітки та про належність померлій будь-якого майна. Проте, вказані причини суд не може визнати поважними, оскільки право на спадкування передбачено Цивільним кодексом України, який офіційно опублікований, та є загальновідомим і загальнодоступним. Доводи стосовно того, що позивачам не було відомо про належність померлій будь-якого майна та відсутність в них правовстановлючих документів на майно, суд також не може прийняти до уваги та визначити це поважною обставиною пропуску строку, оскільки позивачі повинні були подати заяву до нотаріальної контори на прийняття спадщини після смерті своєї тітки та надати документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою, факт смерті особи, місце відкриття спадщини, тощо. При цьому відповідно до п. 207, 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України надання правовстановлюючого документу не є обов'язковим.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачами протягом встановленого законом шестимісячного строку не було вчинено жодних дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
Таким чином, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у заявлених ними межах, а саме відсутності поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, отже цей строк пропущений позивачами без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позову
На підставі ст. ст. 1261, 1262, 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 209, 212, 214 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора, про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Н.М. Володарець