Справа № 369/2544/20
Провадження № 2-а/369/118/20
Іменем України
20.10.2020 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Дубас Т.В., за участю секретаря Мазурик Д.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області Дейнеко Віктора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії НК № 343851 від 15.02.2020 р. про накладення адміністративного стягнення по справі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 лютого 2020 року інспектор взводу батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області Дейнеко Віктор Сергійович виніс постанову НК № 343851 від 15.02.2020 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.
Суть правопорушення, зазначеного в постанові: 15.02.2020 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen LT-35 д.н.з. НОМЕР_1 , 16 км автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, на якому були відсутні задні бризковики і не пройшов обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, які підлягають такому контролю, чим порушив п.п. 31.3б Правил дорожнього руху України.
Згідно з вищезазначеною постановою інспектором було прийняте рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
З даною постановою позивач повністю не погоджується з підстав незаконної зупинки його транспортного засобу та процесуальних порушеннях допущених відповідачем при розгляді справи про вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме відмови в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи, відсутності в постанові по справі відомостей про технічний засіб, яким здійснювався відеозапис, не складенні протоколу про адміністративне правопорушення, порушенням при визначенні місця розгляду справи.
Ухвалою від 28.02.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків.
Провадження по справі відкрито ухвалою від 17.03.2020 року та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
26.05.2020 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та проводити розгляд справи у його відсутності та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
01.06.2020 року позивач направив до суду відповідь на відзив, у якому вважав відзив необґрунтованим та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до п.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачених ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9 і 11 ст. 121 КУпАП.
У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція) передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. З ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення ( п. 2 розділу III Інструкції).
Відповідно до положень п. 4 розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пункт 8 розділу III Інструкції передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З приводу доводів позивача щодо неправомірності розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу суд зазначає наступне.
У Рішенні Конституційним судом України 26.05.2015 р. по справі №5-рп/2015 (п. 2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Законами № 767-VII від 23.02.2014).
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.15р. № 596-VIII, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Таким чином, згідно з положеннями ч.ч. 2,3.4,5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, в тому числі, справи за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно позивача.
Рішення КСУ 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 приймалось до внесення змін до ч. 2 ст. 258 КУпАП в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-УІІІ, а тому на ці випадки не поширюються.
У зв'язку з цим, інспектор мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, тому ці обставини не є підставами для скасування постанови.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Перевіряючи обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, постановою НК № 343851 від 15.02.2020 р., винесеною інспектором взводу батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області Дейнеко Віктором Сергійовичем позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. . В мотивувальній частині постанови зазначено, що АД М-06 Київ-Чоп 16 км водій керував транспортним засобом у якого були відсутні задні бризковики і не пройшов обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, які підлягають такому контролю, чим порушив п.п. 31.36 Правил дорожнього руху України. Дата, час та місце вчинення порушення зазначено: 16.02.2020 р., о 10 год. 20 хв, АД М-06 Київ Чоп 16 км. В постанові зазначено, що велася відеофіксація БК АА00671.
Згідно з вищезазначеною постановою інспектором було прийняте рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Так, частина 3 статті 121 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 31.3.6 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 вказаного Закону, обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України винесено Постанову від 30.01.2012 № 137, якою затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів.
Відповідно до п.1 даного Порядку № 137 вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно із п. З Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Згідно із п. 18 Порядку №137 перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.
На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 121 КУпАП, представником відповідача разом з відзивом на позов до суду було надано в якості доказу БУВ диск з записом нагрудного відеореєстратора інспектора.
При дослідження вказаного відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовано обставини розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 121 КУпАП.
Як встановлено переглядом вказаного запису відповідач зазначає про відсутність в позивача «полісу технічного контролю», «протоколу технічного огляду» та в подальшому при розгляді справи зазначає, що справа ним розглядається 15 січня 2020 року, місцем розгляду зазначено 17 км автодороги Київ-Чоп і притягує позивача до відповідальності за відсутність задніх бризковиків та «відсутність протоколу технічного огляду транспортного засобу».
Таким чином відповідачем притягнуто позивача до відповідальності за відсутність документа, який не передбачений чинним законодавством, оскільки відповідно до Порядку №137 у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану.
В той же час в постанові серії БК №343851 датою розгляду зазначено 15.02.2020 року, місцем розгляду 16 км автодороги Київ-Чоп, а підставою притягнення до відповідальності відсутність задніх бризковиків та не проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, який підлягає такому контролю.
Таким чином відомості зафіксовані в постанові серії НК №343851 суперечать обставинам розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозапису наданого відповідачем.
Суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність бризковиків на автомобілі позивача, відсутні вказані відомості і в наданому відповідачем відеозаписі.
Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі ч. З ст.121 КУпАП.
Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав несплати позивачем судового збору відповідно до постанови Великої Палати Верховоного Суду від 18.03.2020 року суд залишає без задоволення, оскільки адміністративний позов подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області 24.02.2020, а ухвалу про відкриття провадження в даній справі судом постановлено 17.03.2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та приписи ч.Зст. 286 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову.
На підставі ПДР України, керуючись ст.ст.244-246,250,286 КАС України, ч.З ст.121 КУпАП суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області Дейнеко Віктора Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії НК № 343851 від 15.02.2020 року винесену інспектором взводу батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області Дейнеко Віктором Сергійовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Інформація про відповідача: Інспектор взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Дейнеко Віктор Сергійович (адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, 32-А).
Суддя: Т.В. Дубас