Справа № 368/802/18
2-з/368/13/20
"21" жовтня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Шевченко І.І.,
за участю секретаря Назаренко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки,-
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 368/802/18 (провадження № 2/368/29/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки.
19.10.2020 року позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на спірне майно, а саме на земельну ділянку площею 0,2480 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222286801:01::067:0006, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серія КВ №006333 від 10.03.2004 року. Заяву обґрунтовує тим, що існує реальна загроза ускладнення виконання рішення суду, оскільки відповідач має намір продати житловий будинок та земельну ділянку біля будинку до закінчення розгляду справи по суті, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі,або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
На даний час вказане спірне майно перебуває у володінні та розпорядженні відповідача, щодо нього не встановлено будь-яких заборон та обмежень, що дає відповідачу можливість використовувати та розпоряджатись ним на власний розсуд.
Право власності на житловий будинок та земельну ділянку оформлено на відповідача, з яким на даний час у позивача спір щодо меж земельної ділянки.
На даний час позивачу стало відомо, що відповідач має намір продати житловий будинок та земельну ділянку біля будинку, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
Позивачу стало про це відомо від покупця, яка прийшла до позивача та повідомила, що придбала будинок.
Крім цього, позивач знайшов оголошення про продажу будинку в мережі Інтернет.
Тобто існує реальна загроза унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 368/802/18 (провадження № 2/368/29/20) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки.
Із позовних вимог вищевказаної справи вбачається, що предметом первісного позову є земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 .
Позивачу за первісним позовом стало відомо, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 має намір продати житловий будинок і земельну ділянку, що існує очевидна небезпека для виконання рішення суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Статтею 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Положеннями ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання ... Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв 'язку із застосуванням відповідних заходів.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом непізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.
Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Суд, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача за первісним позовом про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації у державному земельному кадастрі земельної ділянки - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на земельну ділянку площею 0,2480 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222286801:01::067:0006, що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі державного акту серія КВ №006333 від 10.03.2004 року.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвалу в частині забезпечення позову направити на виконання Кагарлицькому районному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Ухвала в частині забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу може бути пред'явлено до виконання протягом трьох років.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 21.10.2020 року.
Суддя: І.І.Шевченко