гСправа № 358/889/20 Провадження № 2/358/559/20
21 жовтня 2020 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Давиденко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 лютого 2015 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 253.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні характери, погляди на життя та сім'ю. Вони припинили шлюбно-сімейні відносини, не ведуть спільне господарство, шлюб існує лише формально та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що явилось підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також зазначила, що позов про розірвання шлюбу підтримує. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, а також зазначив, що позов про розірвання шлюбу визнає.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 18 лютого 2015 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 253, який на даний час носить формальний характер, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо один від одного та не ведуть спільного господарства і не мають спільного бюджету, примирення між ними стало неможливим, що видно із їхніх заяв, які вони подали до суду.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачці необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 420 гривень 40 копійок.
Відповідно до ст. 141 ч. 1 ЦПК України із відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 лютого 2015 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 253.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище - ОСОБА_1 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м.Богуслав, вул. Франка, 4, повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 03 серпня 2020 року, згідно квитанції № 12САFA1DEE на р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, в АТ ОТП «Банк», що становить 420 гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 420 гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому запису про шлюб.
Головуючий: суддя С. О. Кіхтенко