Справа № 294/1380/17
2/296/794/20
"12" серпня 2020 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого - судді Сингаївського О.П.,
за участю секретаря судового засідання Туровської К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі у спрощеному провадженні з викликом осіб цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12 вересня 2019 року, після скасування заочного рішення від 30 травня 2018 року суддею Корольовського районного суду м.Житомира Галасюком Р.А., до провадження судді Сингаївського О.П. надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою від 23 вересня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в скороченому провадженні з викликом сторін.
В обґрунтування позову АТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) посилається на те, що 05 вересня 2006 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) отримала кредит у розмірі 7900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Умовами договору передбачено при порушенні позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов'язань більше, ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. (в еквіваленті 500,00 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті USD)+5% від суми позову.
Відповідач умов договору належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 19.07.2017 утворилася заборгованість в сумі 12 117 грн. 78 коп., з яких: 685 грн. 81 коп. - тіло кредиту, 5957 грн. 23 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 4421 грн. 51 коп. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 553 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова).
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та позов задовольнити.
Відповідач та її представник, адвокат Антонович О.С., у судове засідання також не з'явилися, у заяві на ім'я суду адвокат просить розглянути справу за їхньою відсутністю, надала суду письмовий відзив, відповідно до якого позовні вимоги визнала частково: в частині боргу за тілом кредиту - 685 грн. 81 коп. В частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, а також суми штрафів позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що з Тарифами Банку і Умовами та правилами надання банківських послуг, на які посилається позивач та, виходячи з яких, нараховувалися проценти за користування кредитом, ОСОБА_1 ознайомлена не була та не ставила свій підпис під цими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
Статтею 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Докази, які були надані суду, свідчать про наступне.
Відповідно до анкети-заяви №б/н від 05 вересня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» та висловила згоду з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг. У заяві також зазначено, що відповідач погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.12).
До позову Банком додано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» (а.с. 13), Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 14-28), розрахунок заборгованості (а.с. 6-11).
Згідно із розрахунком заборгованості за договором б/н від 05 вересня 2006 року, укладеного між Банком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 19 липня 2017 року загальна сума заборгованості становить 12 117 грн. 78 коп., з яких: 685 грн. 81 коп. - тіло кредиту, 5957 грн. 23 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 4421 грн. 51 коп. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 553 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова).
Отже, у судовому засіданні встановлено, що між Банком та Відповідачем виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача як кредитора у цьому зобов'язанні отримати кредитні кошти та сплату процентів за його користування.
Враховуючи, що Відповідач визнала позов в частині стягнення з неї заборгованості за кредитом в частині тіла кредиту у розмірі 685 грн. 81 коп., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів, проти задоволення яких відповідач заперечує, суд зазначає наступне.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», Умови та правила надання банківських послуг, довідкою про внесення змін в тарифи по карткам «Універсальна». Зазначеними документами визначаються: пільговий період користування коштами, процентна ставка; права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку; відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф
за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування тощо.
Однак, Умови та правила надання банківських послуг і довідка не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, не містять будь-яких доказів, які б вказували на ознайомлення Відповідача із саме цими за змістом документами, а тому не можуть вважатися належним та допустимим доказом.
До правовідносин, які виникли між сторонами, неможливо застосувати положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, без наявності доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг на час підписання анкети-заяви, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991).
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятої 09 квітня 1985 року за № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03липня 2019 року у справі № 342/180/17, який суд враховує під час розгляду цієї цивільної справи, з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що під час укладення договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що підпис споживача ОСОБА_1 під Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» відсутній, остання у відзиві зазначила, що з цими документами не ознайомлена, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05 вересня 2006 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 5957 грн. 23 коп. нарахованих відсотків за користування кредитом, 4421 грн. 51 коп. нарахованої пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 553 грн. 23 коп. - штраф (процентна складова) задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом «Про судовий збір»).
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1 600 грн., який, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно від задоволеної частини вимог, тобто, у розмірі 90 грн. 55 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05 вересня 2006 року у розмірі 685 грн. 81 коп. та судові витрати у розмірі 90 грн. 55 коп..
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Відомості про сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», 10001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50); код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Cуддя О. П. Сингаївський