справа № 278/2607/20
21 жовтня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа - Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про факт спільного проживання однією сім'єю його та ОСОБА_2 з 2002 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для реалізації своїх спадкових прав.
Заявник подав до суду заяву про слухання справи без його участі, заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи подав до суду клопотання, яким просив розгляд справи проводити за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
Проаналізувавши матеріали справи, судом вирішено проводити її розгляд у відсутність учасників на підставі положень ст. 223 ЦПК України.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
12.09.1981 року між заявником та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (а.с. 5). Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на " ОСОБА_4 ".
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.1982 року (а. с. 7). Дитина проживала та була зареєстрована разом з батьками.
На момент реєстрації шлюбу ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована разом зі своїми батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою комунального підприємства "Озерне" №469 від 22.09.2020 року (а.с. 8). Заявник зареєструвався за цією ж адресою 9.06.1982 року.
30.07.1996 року вказаний шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 30.07.1996 року (а.с. 6).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою КП "Озерне" №450 від 2.09.2020 року (а.с. 15). Разом з нею проживав та знаходився на реєстраційному обліку заявник - ОСОБА_1 з 14.01.2002 року і по теперішній час (довідка КП "Озерне" №451 від 2.09.2020 року) (а.с. 16).
Відповідно до довідки комунального підприємства "Озерне" №451 від 2.09.2020 заявника знято з реєстрації за місцем проживання АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дочка заявника ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 8.05.2017 року (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 30.05.2017 року (а.с. 14).
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 5.09.2018 року (а.с. 21).
Заявник здійснив поховання ОСОБА_2 , що підтверджується чеком №156 від 2.09.2018 року (а.с. 22).
Починаючи з 14.01.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали за адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, були пов'язаними спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, мали спільний бюджет.
Квартира АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.03.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19037684 від 2.06.2008 року (а.с. 17-18).
Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Доброльожі В.В. №531/01-16 від 10.09.2020 року заявник дійсно є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , з якою вони постійно проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу (а.с. 23).
ОСОБА_8 поданою заявою-поясненням підтвердила факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Пояснила, що останні проживали по сусідству з нею, відносини між ними були добрими та сімейними, вели спільне господарство.
Свідок ОСОБА_9 подав до суду аналогічну заяву-пояснення, якою також підтвердив факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Процесуальним законом з даного приводу визначено наступне.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 6 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст. 273 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи, що встановлення даного факту необхідно заявнику для реалізації своїх спадкових прав, іншого порядку встановлення даного факту законом не визначено, встановлення даного факту не порушує прав інших осіб, а тому, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені вимоги в частині встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по день смерті останньої підлягають задоволенню як законні, обґрунтовані та доведені заявником.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263 - 265, 315-316 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , постійно з 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті ОСОБА_2 .
Повне рішення виготовлене 21 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Грубіян