Справа № 169/631/20
Провадження № 2-а/169/24/20
20 жовтня 2020 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ДП18 № 237931 від 24 липня 2020 року, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Позов мотивований тим, що 23 липня 2020 року близько 23 години, перебуваючи в місті Ковелі по вулиці Володимирській, 3, він відмовився на вимогу працівників поліції пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс цивільно-правової відповідальності, оскільки правопорушення не вчиняв і вважав таку їхню вимогу незаконною. У зв'язку з відмовою пред'явити документи він був затриманий працівниками поліції та доставлений до Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, де було встановлено його особу та винесено оскаржувану постанову. Вказуючи, що автомобілем він не керував, суцільну лінію розмітки не перетинав, як пішохід не зобов'язаний пред'являти поліцейським документи, постанова серії ДП18 № 237931 від 24 липня 2020 року винесена з порушенням вимог чинного законодавства, без з'ясування обставин справи, без будь-яких доказів його вини, просив визнати її незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38), 20 жовтня 2020 року подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій просив позов задовольнити і розглядати справу за його відсутності (а.с. 41).
Представник відповідача Моніч Т.М. у відзиві на позовну заяву ствердила, що 23 липня 2020 року близько 23 години під час патрулювання поліцейський роти з обслуговування міста Ковель УПП у Волинській області ДПП ОСОБА_2 виявив факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: перетин автомобілем марки Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в місті Ковелі по вулиці Володимирській, 3 суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 з виїздом на зустрічну смугу для руху, у зв'язку з чим пред'явив водію вказаного транспортного засобу вимогу надати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс цивільно-правової відповідальності. Позивач відмовився на вимогу працівників поліції пред'явити вказані документи, у зв'язку з чим його було доставлено у відділ поліції для встановлення особи, після чого винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, оголошено оскаржувану постанову та роз'яснено порядок її оскарження. Вказуючи, що оскаржувана постанова винесена відповідно до чинного законодавства, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову та справу розглянути без її участі (а.с. 21-24).
Враховуючи, що учасники процесу у судове засідання не з'явилися і розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону №3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що постановою від 24 липня 2020 року серії ДП18 № 237931 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським роти з обслуговування міста Ковель УПП у Волинській області ДПП Кролем Ю.І., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Відповідно до вказаної постанови 23 липня 2020 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в місті Ковелі по вулиці Володимирській, 3, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 з виїздом на зустрічну смугу руху та на вимогу працівника поліції відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, страховий поліс цивільно-правової відповідальності, чим порушив вимоги пунктів 2.4 а), 8.5.1 Правил дорожнього руху.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил. Горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як доказ вчинення позивачем адміністративних правопорушень, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності, відповідачем надано відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та бодікамер (а.с. 33).
З відеозапису видно, що 23 липня 2020 року о 23 годині 00 хвилин автомобіль, який рухається по вулиці Володимирській у місті Ковелі назустріч поліцейському, здійснює маневр з виїздом на зустрічну для нього смугу руху. Виявивши порушення правил дорожнього руху, поліцейські здійснюють розворот та переслідують вказаний автомобіль, який повертає у найближчий в'їзд до прилеглої території житлових будинків. Водій, як пізніше встановлено - ОСОБА_1 , виходить із автомобіля.
Зафіксовано, що ОСОБА_1 о 23 годині 00 хвилин 44 секунди іде пішки від лівої сторони автомобіля - від місця водія. Інших осіб у місці зупинки не має.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що саме ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем, і спростовують доводи останнього про те, що у розглядуваній ситуації він був пішоходом, а не водієм.
Наявність на вулиці Володимирській у місті Ковелі дорожньої розмітки 1.1 у місці, де автомобіль Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, перетнувши при цьому суцільну лінію, позивачем не заперечується і в суду не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності такої обставини.
З картки обліку адміністративних правопорушень видно, що 7 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , - Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення водія (а.с. 42), приєднаного позивачем до заяви про розгляд справи за його відсутності, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що автомобілем Mazda 323, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) користується саме позивач ОСОБА_1 .
З огляду на вказане, твердження позивача про те, що зазначений в оскаржуваній постанові автомобіль йому не належить і він ним не керував, на увагу не заслуговують, оскільки суперечать встановленим судом обставинам і матеріалам справи.
Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами, що свідчить про правомірність винесення поліцейським оскаржуваної постанови в цій частині.
Крім того, згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто також до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Статтею 16 Закону України № 3353-XII передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних.
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право уповноважених осіб органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Разом з тим, відеозаписом з поліцейських реєстраторів беззаперечно та достовірно підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки на вимогу працівника поліції, що свідчить про порушення ним вимог ПДР України та правомірність притягнення його до відповідальності і накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.
Доводи позивача про невідповідність постанови вимогам закону у зв'язку з відсутністю у ній порядку її оскарження є безпідставними і спростовуються бланком оскаржуваної постанови, на зворотній стороні якого чітко вказано строки та порядок оскарження постанови.
Більше того, надані відповідачем відеозаписи підтверджують роз'яснення позивачу у відділі поліції в присутності адвоката Безкровного І.В. змісту постанови та порядку її оскарження.
Доводи позивача про незаконність вимоги поліцейського про пред'явлення документів, оскільки він не вчиняв правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, суд до уваги не бере з огляду на таке.
Пунктом 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 35 цього Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Оскільки поліцейський Кроль Ю.І. вважав, що позивачем порушено Правила дорожнього руху, дії відповідача, що стосуються зупинки транспортного засобу та вимоги пред'явити документи, є законними.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення
Таким чином, враховуючи, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності поліцейським встановлено всі обставини, що мають значення для її вирішення, викладені в оскаржуваній постанові висновки відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на належних і допустимих доказах на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушень, стягнення накладено в межах санкцій статей, за якими ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, з дотриманням положень статті 36 КУпАП, то суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстави для скасування оскаржуваної у цій справі постанови, у зв'язку з чим постанову серії ДП18 № 237931 від 24 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись статтями 2, 77, 242-247, 272, 286 КАС України, суд
Постанову серії ДП18 № 237931 від 24 липня 2020 року, винесену поліцейським роти з обслуговування міста Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кролем Юрієм Івановичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Турійський районний суд Волинської області.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса місця знаходження: вулиця Залізнична, 15, місто Луцьк, Волинська область, код в ЄДРПОУ 38009371.
Представник відповідача: Моніч Тетяна Миколаївна, адреса місця знаходження: вулиця Незалежності, 156, місто Ковель, Волинська область, паспорт НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 20 жовтня 2020 року.
Головуючий