Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
02.04.2010 р. № 2а-2061/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомЛенінський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, вул. 12 Поздовжня, 42-а,Миколаїв,54000
доОСОБА_2, < Відповідач адресса >
провидворення громадянина з території України в примусовому порядку,
за участю представників:
від позивача: Ромашко І.В. доручення № 17/3145 від 02.04.2010 року
відповідача: ОСОБА_2
Ленінський РВ ММУ Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Миколаївській області звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 про визнання його перебування на території України недоцільним та незаконним та видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 за межі України в примусовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд про його задоволення.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, проти видворення у примусовому порядку не заперечував.
Розглянувши наданні докази та вислухавши пояснення сторін, суд, -
Парпієв Мухаммаджон Валієвич, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Республіки Узбекистан прибув до України 12.04.2009 року.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ВГІРФО Управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Миколаївській області 02.11.2009 року було прийнято Рішення № 141 відносно ОСОБА_2 про видворення його за межі території України із забороною в'їзду на її територію протягом 4 роки, при цьому йому було надано 30 денний термін для вибуття за межі території України, але відповідач проігнорував вимоги позивача і не покинув території України.
На підставі того, що у відповідача, не має відповідних гарантій приймаючої сторони, матеріальних засобів для існування а також не має підстав для подальшого перебування на території України, не має близьких родичів серед громадян України та підстав для своєї легалізації в Україні передбачених “Правилами в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 25.12.1995 року його подальше перебування на території України стало носити характер недоцільності та безпідставності.
Враховуючи викладене, а також те, що громадянин Республіки Узбекистан Парпієв Мухаммаджон Валієвич, ІНФОРМАЦІЯ_1 ухилявся від контактів з працівниками правоохоронних органів і є підстави вважати, що він буде в подальшому ухилятись від виїзду за межі території України, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.
Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати перебування громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Узбекистан, на території України недоцільним та незаконним.
3. Після закінчення терміну, необхідного для оформлення документів щодо видворення за межі держави Україна громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вирішення питання фінансування заходів, пов'язаних з його видворенням у примусовому порядку, відповідно до ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, видворити громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України в примусовому порядку (під конвоєм).
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.
Суддя О. А. Зіньковський