Справа № 803/1383/17
Провадження № 6-а/161/11/20
15 жовтня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
з участю стягувача - ОСОБА_1
представника стягувача - Новосада О.Ю.
представника боржника - Мельник В.М.
представник Волинської обласної державної адміністрації Гарголи О.А.
розглянувши заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грицені Г.Г. про зміну способу та порядку виконання рішення суду;-
На адресу суду надійшла заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грицені Г.Г. про заміну способу та порядку виконання рішення суду. Свою заяву виконавець мотивує тим, що на виконанні відділу знаходиться виконавче провадження № 58980980 з примусового виконання виконавчого листа № 803/1383/17 від 20.03.2019 року про зобов?язання Волинську обласну державну адміністрацію та Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації відшкодувати ОСОБА_1 витрати в сумі 352 408 грн. за самостійно збудоване ним житло відповідно до положень ст. 32 Закону України від 28.12.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки на сьогоднішній день існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, так як стягувач протягом тривалого часу не може отримати присуджених йому коштів, а боржник не взмозі виконати рішення через об?єктивні причини, то просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду від 12.04.2018 року шляхом стягнення з Департаменту соціальної захисту населення Волинської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат в сумі 352 408 грн.
Стягувач та його представник просили суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду із зобов?язання на стягнення з Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат в сумі 352 408 грн. за самостійно збудоване ним житло відповідно до положень ст. 32 Закону України від 28.12.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації просив суд в задоволенні заяви відмовити за безпідставністю.
Представник Волинської обласної державної адміністрації просив суд відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 року Луцьким міськрайонним судом 20.03.2019 року видано виконавчий лист про зобов?язання Волинську обласну державну адміністрацію та Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації відшкодувати ОСОБА_1 витрати в сумі 352 408 грн. за самостійно збудоване ним житло відповідно до положень ст. 32 Закону України від 28.12.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, станом на день розгляду заяви дана постанова суду не виконується, стягнути в примусовому порядку кошти з боржника виконавець не може, так як в постанові суду зобов?язано департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації виплатити кошти, а не стягнути їх з неї.
Відповідно до статті 2 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судові рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Відповідно п. 25, 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 та внесеними змінами від 15 квітня 2013 року передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми, а у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.
Відповідно до частин першої, другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» - за наявності обставин, що ускладнюють виконаним судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
В постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року №6-18294015 вказано, що у ч.1 ст.36 Закону «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за вчасною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про проведення виплат.
При здійсненні виконавчих дій Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністраціїлистом від 15.05.2019 року повідомив виконавчу службу про те, що згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 23.11.2011 року № 1198, витрати на відшкодування вартості самостійно збудованого житла громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку програми «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка протягом 2014-2018 років не фінансувалася, не фінансується в поточному році і за інформацією Міністерства соціальної політики найближчим часом фінансуватися не буде. Тобто, постанова суду не виконується.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судові рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Оскільки рішення суду на даний час є невиконаним, тому суд приходить до висновку про можливість заміни способу виконання вказаної постанови, тобто, подана заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 378 КАС України, суд; -
Змінити спосіб та порядок виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 року у справі № 803/1383/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 витрати в сумі 352 408 (триста п'ятдесят дві тисячі чотириста вісім) грн. за самостійно збудоване ним житло відповідно до положень статті 32 Закону України від 28.12.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська