Справа № 159/4338/20
Провадження № 2/159/1076/20
20 жовтня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Денисюк Т.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом: керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради,
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ковельське міськрайонне територіальне медичне об'єднання
до відповідача: ОСОБА_1
про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину
Стислий виклад позиції позивача.
У серпні 2020 року керівник Ковельської місцевої прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 в доход територіальної громади витрати, понесені комунальним лікувальним закладом на лікування потерпілого від злочину в розмірі 1246,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Ковельського міськрайонного суду від 16.01.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а саме в тому, що 01.09.2019 року він умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 не менше п'яти ударів руками по голові та руках, в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, пара орбітальної гематоми справа і садна скроневої ділянки справа, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та у виді закритого перелому ІІ п'ясної кістки правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Внаслідок отриманих травм потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО упродовж 4 ліжко-днів, в період з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
Витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого становили 1246,72 грн. Добровільно засудженим не відшкодовані. В рамках кримінального провадження цивільний позов про стягнення цих коштів уповноваженими особами не заявлено, тому прокурор просить стягнути ці витрати за його позовом.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк правом на відзив не скористався.
Рух справи в суді.
Позовну заяву подано до суду 27 серпня 2020 року.
Провадження у справі відкрито 01 вересня 2020 року.
Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач отримав матеріали позову 22.09.2020 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2020 року, який набрав законної сили 18.02.2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 , 01 вересня 2019 року, близько 19 год. 16 хв., прийшов разом зі своїм неповнолітнім братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до зупинки громадського транспорту, що знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_2 один удар рукою у ліву частину обличчя, після чого схопив ОСОБА_2 за ноги, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю. ОСОБА_1 підбіг до нього та умисно наніс декілька ударів долонями та кулаками обох рук по голові ОСОБА_2 . Останній, намагаючись уникнути вказаних ударів, закрив своє обличчя руками, після чого ОСОБА_1 умисно наніс йому декілька ударів долонями та кулаками обох рук по зовнішній стороні правої кисті ОСОБА_2 . Всього ОСОБА_1 було нанесено по голові та руках ОСОБА_2 не менше п'яти ударів. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, параорбітальної гематоми справа і зсаднення скроневої ділянки справа, які згідно висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та закритого перелому ІІ п'ясної кістки правої кисті, які згідно вищевказаного висновку експерта за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Згідно довідки Ковельського МТМО через отримані травми потерпілий від злочину ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у педіатричному відділенні ЦРЛ Ковельського МТМО упродовж 4 ліжко-днів, в період з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року.
Заклад охорони здоров'я, який є комунальним некомерційним підприємством Ковельської міської ради Волинської області витратив на лікування потерпілого 1246,72 грн.
Відповідач не надав суду доказів щодо добровільної сплати зазначених витрат.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
За змістом наведеної норми матеріального права обов'язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров'ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.
Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Надані суду докази дають підстави дійти висновку про те, що потерпілий перебував на лікуванні в Ковельському МТМО внаслідок протиправний дій відповідача, тому останній зобов'язаний відшкодувати понесені закладом витрати на лікування потерпілого.
Розмір витрат визначений позивачем у відповідності до вимог наведених вище нормативних актів.
В силу ст.141 ЦПК України з відповідача в доход держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2102 гривні.
Керуючись ст.1206 ЦК України, ст.ст. 12,76-81, 141,265,268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради витрати, понесені Ковельським міськрайонним територіальним медичним об'єднанням на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) гривень 72 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 20 жовтня 2020 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - Ковельська місцева прокуратура в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, м.Ковель вул.С.Бандери, 5.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 від 19.10.2017 року орган, що видав 0726, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - Ковельське міськрайонне територіальне медичне об'єднання, м.Ковель вул.О.Пчілки, 4.
ГоловуючийТ. В. Денисюк