Справа № 154/3280/17
Провадження № 1-кп/159/212/20
20 жовтня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі колегії суддів
під головуванням судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010000618 від 11 лютого 2016 року, за ч.2 ст.190, ч.5 ст.186 КК України щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Прокурор звернувся з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 27.04.2016 року, близько 18 години, він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін грошових коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, зайшли, з дозволу власниці, в приміщення квартири АДРЕСА_3 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_9 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від останньої грошові кошти в сумі 30 000 грн. та 900 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 27.04.2016 становили 22770 грн., якими незаконно заволоділи, залишивши взамін сувенірні банкноти, які не являються платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 52277 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року, близько 15 години, ОСОБА_7 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, зайшли з дозволу власниці, в приміщення квартири АДРЕСА_4 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_11 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від останньої грошові кошти в сумі 16000 грн. та 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 17.05.2017 становили 2643 гривні, якими незаконно заволоділи, залишивши сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 18643 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року, близько 16 години, ОСОБА_7 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, з дозволу власниці зайшли в приміщення квартири АДРЕСА_5 , де реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілій ОСОБА_12 , щодо необхідності обміну наявних у неї грошових коштів на купюри нового зразка, та зловживаючи довірою потерпілої, отримали від неї грошові кошти в сумі 8000 грн. та 60 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 17.05.2017 становили 1585 грн., якими незаконно заволоділи, залишивши сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 9585 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17.05.2017 року близько 20 години ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, видаючи себе за працівників соціального захисту населення, які нібито здійснюють обмін коштів громадян, зокрема осіб похилого віку у національній та іноземній валюті на нову іноземну і національну валюту, з дозволу власників зайшли в квартиру АДРЕСА_6 . Перебуваючи у вказаному помешканні та реалізовуючи свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразився в повідомленні потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , щодо необхідності обміну наявних у них грошових коштів на купюри нового зразка, отримали від потерпілих грошові кошти 30313 доларів США, 4600 Євро та 100000 грн. залишивши взамін сувенірні банкноти, що не є платіжним засобом. При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дізнавшись від потерпілих про наявність в помешканні ще додаткових грошових коштів у сумі 9500 доларів США та 7000 Євро, належних їх сину - ОСОБА_15 , які знаходилися на зберіганні у цій квартирі, шляхом обману та зловживання довірою потерпілих, намагались переконати останніх про необхідність передачі вказаних сум коштів. Не отримавши на це згоди, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , реалізуючи спільний умисел щодо заволодіння коштами потерпілих, в присутності останніх, відкрито викрали 9500 доларів США та 7000 Свро, які в цей момент знаходились на столі. Після чого, усвідомлюючи, що їхні злочинні дії розкриті потерпілими, однак не бажаючи бути затриманими, ОСОБА_16 та ОСОБА_8 намагались покинути квартиру в ході чого ОСОБА_7 аби подолати опір потерпілого ОСОБА_17 застосував щодо нього фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні одного удару по тулубу потерпілого ОСОБА_17 , від якого останній вдарився спиною і головою об меблеву стінку, в свою чергу ОСОБА_8 не бажаючи бути затриманою нанесла удар ногою по руці ОСОБА_17 від якого потерпілий впав, після чого безперешкодно покинули квартиру потерпілих та побігли в невідомому напрямку. Згідно висновку судово-медичної експертизи №93 від 26.05.2017 нанесені ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді синців на 1 пальці правої руки, 1,2,3 пальців правої стопи, трьох саден в ділянці проекції лівого колінного суглобу, відносяться до легких тілесних ушкоджень
Постановою Верховного суду від 15.01.2020 року задоволено касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , скасовано вирок Луцького міськрайонного суду від 01.10.2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 27.03.2019 року, призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
При цьому, Верховним судом був обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді взяття від варту на строк 60 днів, тобто до 14.03.2020 року включно.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2020 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 13 березня 2020 року до 11 травня 2020 року включно.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2020 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 07 травня 2020 року до 05 липня 2020 року включно.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.07.2020 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 01 липня 2020 року до 29 серпня 2020 року включно.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.08.2020 року ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 25 серпня 2020 року до 23 жовтня 2020 року включно.
Прокурор вважає, що заявлені під час обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу ризики не зменшились.
Суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, з огляду на такі обставини.
Підставою застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризику переховування від суду та ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Зазначені ризики не зникли і не стали меншими.
Повідомлення про підозру здійснене щодо ОСОБА_7 30.05.2017 року (т.2 а.с.143). Зазначене повідомлення було направлене ОСОБА_7 у місце його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.144). Однак, з'ясувалося, що ОСОБА_7 у місці реєстрації вже понад 20 років не проживає (довідка, т.2 а.с.150). Постановою від 02.06.2017 року слідчий доручав слідчому у місці реєстрації ОСОБА_7 здійснити слідчі дії, в тому числі пов'язані з викликом останнього до слідчого, однак, місце знаходження ОСОБА_7 встановити не вдалось (т.2 а.с.146). У зв'язку з цим, постановою слідчого від 03.07.2017 року був оголошений розшук ОСОБА_7 (т.2 а.с.154). Слідчий суддя ухвалою від 03.07.2017 року дав дозвіл на затримання ОСОБА_7 (т.2 а.с.153). ОСОБА_7 був затриманий 29.08.2017 року (т.2 а.с.168).
Таким чином, ОСОБА_7 вдалося розшукати і проводити процесуальні дії з його участю лише з допомогою застосування щодо нього розшуку і затримання. У місці реєстрації ОСОБА_7 не вдалося віднайти інформацію, яка дозволила б без розшукових заходів встановити, де він перебуває.
Такі обставини дають підстави для висновку про існування ризику того, що у випадку, коли ОСОБА_7 не буде під вартою, його місце перебування знову стане невідомим і його знову доведеться розшукувати. Та обставина, що ОСОБА_7 має фактичне місце проживання, має сім'ю, цього ризику не усуває, оскільки він вже мав місце реєстрації, однак, ця обставина не дала змоги встановити, де він перебуває і довелося оголошувати розшук.
Таким чином, ризик переховування ОСОБА_7 від суду існує і достатньо доведений.
Потерпілі у кримінальному провадженні є особами похилого віку. З огляду на обставини кримінального правопорушення, існує нагальна потреба убезпечити їх від будь-яких неправомірних впливів у ході судового розгляду. У випадку, якщо ОСОБА_7 обрати будь-який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, ризик таких впливів стане значним.
Значною мірою це стосується і свідків кримінального правопорушення.
ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих, які є особами похилого віку, та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо стану здоров'я ОСОБА_7 , то суду не надані докази того, що цей стан наскільки важкий, що тримання його під вартою стає невиправданим і непропорційним заходом, який завдасть більше збитків, ніж необхідність враховувати ризики незаконної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Якщо суду будуть надані докази, які свідчать про неможливість тримати обвинуваченого під вартою, він буде негайно звільнений. Такі докази суду не надані. З наданих суду документів щодо стану здоров'я ОСОБА_7 видно, що йому надається медична допомога відповідно до його захворювань. Щодо неможливості проведення деяких обстежень в умовах слідчого ізолятора, то такі обстеження можуть бути проведені в умовах стаціонару без зміни запобіжного заходу. Якщо такі обстеження є невідкладними, карантин не може стати перешкодою для їх проведення.
Сімейний стан ОСОБА_7 (хвора дружина, діти, майновий стан) поки що не може переважити зазначені вище ризики, вони є надто високими.
Інший, більш м'який запобіжний захід, не може усунути зазначені ризики.
Тому, запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.193, 194, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на строк 60 днів, з 20 жовтня 2020 року до 18 грудня 2020 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_19
СУДДІ ОСОБА_20
ОСОБА_21