Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення зустрічного позову
"20" жовтня 2020 р.Справа № 922/2707/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Калашников Г.О.
розглянувши зустрічну позовну заяву ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" за вих. №174 від 19.10.20 (вх. № 24352 від 20.10.20) до ТОВ "М'ясний торговий дім" про визнання договору недійсним по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний торговий дім" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, буд. 4-б, кв. 108)
до Приватного акціонерного товариства "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" (62490, Харківська обл., село Котляри, вул. Безлюдівська, буд. 5)
про за участю представників: стягнення 1612175,58 грн.
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
20.10.2020 у системі документообігу суду зареєстровано зустрічну позовну заяву ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" за вих. №174 від 19.10.20 (вх. № 24352 від 20.10.20) до ТОВ "М'ясний торговий дім" про визнання договору недійсним.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вказана зустрічна позовна заява надійшла безпосередньо до загального відділу діловодства суду 20.10.2020, що вбачається із штемпеля вхідної кореспонденції. Ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 922/2707/20 від 25.08.2020 встановлено строк на подання ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" відзиву на позовну заяву у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Ця ухвала отримана відповідачем 28.08.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 021256/1 (а.с. 68). Таким чином, відповідач мав реалізувати своє право на подання зустрічного позову у строк до 14.09.2020 включно.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГПК України (в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, зокрема подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину. У відповідності до п.2 р.ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Оскільки встановлений 15-денний строк сплив 15.09.2020, передбачене п.3 ч.2 ст.46 ГПК України право на подання зустрічного позову реалізовано відповідачем після спливу встановленого судом строку. Водночас, звертаючись із зустрічним позовом, відповідач просить суд поновити строк на його подання.
У відповідності до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Окрім того, згідно з п.4 Прикінцевих положень ГПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 про те, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено стороною, та чи підлягає він відновленню. Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). У будь-якому разі на суд покладено обов'язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Положення ч.1 ст.119 ГПК України, пов'язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення.
При цьому поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документовим підтвердженням) причин пропуску цього строку.
Попри це, ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку не зазначило жодної причини його пропуску та не подало жодного доказу, який би свідчив про обставини, що унеможливили подання зустрічного позову протягом встановленого судом строку, та їх поважність.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову без зазначення заявником жодної поважної причини пропуску строку на його подання, задоволенню не підлягає.
З огляду на вищенаведене, зустрічний позов, поданий з порушенням вимог ч.1 ст.180 ГПК України, слід повернути заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України.
Окрім цього суд також звертає увагу на те, що у відповідності до ч.4 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Так, згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідні документи до зустрічної позовної заяви не долучено, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, зважаючи на скрутний фінансовий стан підприємства. ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" зазначає, що майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, на підтвердження чого долучено виписку з банківського рахунку товариства та баланс (звіт про фінансовий стан).
Водночас, суд звертає увагу на те, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст.8 Закону України «Про судовий збір». Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначений перелік підстав є вичерпним. Оскільки встановлені законом умови, перелік яких є вичерпним, відсутні, суд відмовляє у задоволенні клопотання ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" про відстрочення слати судового збору.
Керуючись ст. 4, 12, 20, 119, 164, 180, 234, 235 ГПК України, суд
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі - відмовити.
2. Зустрічну позовну заяву ПрАТ "Комплекс Безлюдівський м'ясокомбінат" за вих. №174 від 19.10.20 (вх. № 24352 від 20.10.20) до ТОВ "М'ясний торговий дім" про визнання договору недійсним та додані до неї документи - повернути без розгляду.
3. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили після її підписання (20.10.2020).
Строки та порядок її апеляційного оскарження встановлено ст. 235, 254-257 ГПК України.
Суддя Є.М. Жиляєв