Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
"19" жовтня 2020 р.Справа № 922/2516/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 23544 від 09.10.2020) щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, поданої у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро
до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків
про стягнення 10397,69 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (далі за текстом - відповідач) 10397,69 грн., з яких:
509,55 грн. 1% річних;
9888,14 грн. втрат від інфляції.
Також позивачем заявлені до стягнення судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2020 відкрито провадження у справі; дану справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2020 позов задоволено, та стягнуто з відповідача на користь позивача:
509,55 грн. 1% річних,
9888,14 грн. втрат від інфляції;
2102,00 грн. судового збору.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 23544 від 09.10.2020) щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5400 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Зазначена заява мотивована з посиланням на те, що в зв'язку з розглядом господарським удом даної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а тому ці витрати на підставі ст. ст. 123-129 ГПК України, заявляються ним до стягнення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2020 зазначену заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд в письмовому провадженні та запропоновано відповідачу надати через канцелярію суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 24187 від 19.10.2020), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а в разі її задоволення - зменшити розмір витрат на правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи № 922/2516/20 до 1000,00 грн.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначає, що певну частину витрат, які поніс позивач на оплату професійної правничої допомоги, не можуть вважатися такими, що мають відношення до розгляду даної справи; що розмір заявлених позивачем витрат не є спів розмірним з сумою позову та складністю розгляду даної справи, та ін.
Розглянувши заяву позивача (вх. № 23544 від 09.10.2020), суд зазначає наступне.
За приписами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При винесенні рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2020 у справі № 922/2516/20 судом не здійснювався розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, оскільки доказів таких витрат останнім в процесі розгляду справи не надав та зазначив в позовній заяві що такі докази будуть надані ним додатково.
На підставі того, що такі докази позивачем подано разом з заявою (вх. № 23544 від 09.10.2020) зазначені обставини є підставами для винесення додаткового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача, останній звернувся до адвокатів з метою надання останніми правової допомоги, в т. ч. пов'язаної зі зверненням до суду з позовом у даній справі.
Зокрема, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем, як клієнтом, та адвокатами Колодочкою Григорієм Вікторовичем та ОСОБА_1 укладені договори про надання правової (правничої) допомоги б/н від 14.06.2019 та від 20.09.2019, які є ідентичними за своїм змістом та за умовами п. 1.1.1 яких адвокат надає клієнту правову (правничу) допомогу, яка полягає у наступному: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в разі його участі в будь-якому судовому провадженні в якості позивача, відповідача, цивільного позивача, цивільного відповідача, кредитора, боржника, заявника, стягувача, третьої особи з самостійними вимогами та без самостійних вимог, заінтересованій чи іншій особі, потерпілого та інших осіб.
За змістом п. п. 2.1-2.2 вказаних договорів за отримання клієнтом від адвоката правової (правничої) допомоги за даним договором клієнт сплачує адвокату гонорар.
Розмір гонорару адвоката за цим договором та строк його оплати визначається сторонами шляхом підписання протоколу узгодження вартості правової (правничої) допомоги.
Згідно з підписаним між сторонами актом прийому-передачі від 05.10.2020 наданої правової (правничої) допомоги до договору б/н від 14.06.2019, адвокат Колодочка Григорій Вікторович надав позивачу наступні послуги на відповідну суму:
- 600,00 грн. за вивчення матеріалів справи та визначення судових перспектив з підготування аналітичної довідки щодо судової практики;
- 2400,00 грн. за складання позовної заяви до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення штрафних санкцій та інших нарахувань за договором № 238/10-238 від 29.08.2018.
На підставі зазначеного акту адвокатом Колодчкою Г.В. виставлено позивачу рахунок-фактуру № 30/0720 від 05.10.2020 на загальну суму 3000,00 грн., який позивач оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 12915 від 07.10.2020.
За змістом акту прийому-передачі від 05.10.2020 наданої правової (правничої) допомоги до договору б/н від 20.09.2019, адвокат Макотченко Людмила Михайлівна також надала позивачу наступну правову допомогу на відповідну суму:
- 2400,00 грн. за вивчення відзиву Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на позовну заяву клієнта та складання відповіді на відзив Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на позовну заяву.
На підставі зазначеного акту адвокатом Макотченко Л. М. виставлено позивачу рахунок-фактуру б/н від 05.10.2020, який позивач оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 12912 від 07.10.2020.
З посиланням на зазначені договори, акти, опис позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Розглядаючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Аналіз наведених норм ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також ст. 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд може зменшити суму судових витрат встановивши їх не спів розмірність незалежно від того, чи подавалося таке клопотання відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 та від 06.03.2019 по справі № 910/15357/17.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заявлено клопотання (вх. № 24187 від 19.10.2020) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на те, що певну частину витрат, які поніс позивач на оплату професійної правничої допомоги, не можуть вважатися такими, що мають відношення до розгляду даної справи; що розмір заявлених позивачем витрат не є спів розмірним з сумою позову та складністю розгляду даної справи.
Дослідивши надані позивачем докази понесення судових витрат, суд вважає безпідставними вимоги останнього про покладення на відповідача витрат в сумі 600 грн. «за вивчення матеріалів справи та визначення судових перспектив з підготуванням аналітичної довідки щодо судової практики», оскільки по-перше, вивчення матеріалів справи та визначення судових перспектив в контексті подальшого написання адвокатом позовної заяви не є необхідним, по-друге, доказів виготовлення адвокатом будь-яких аналітичних довідок матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.
За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в зазначеній частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, також безпідставними є вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2400 грн. згідно з актом від 05.10.2020 за вивчення адвокатом Макотченко Л.М. відзиву Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на позовну заяву клієнта та складання відповіді на відзив Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на позовну заяву, оскільки як вже було зазначено в рішенні господарського суду від 29.09.2020 по даній справі, в процесі розгляду справи на адресу суду від імені позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 20655 від 08.09.2020; а.с. 64-68), проте оскільки даний документ не підписаний особою яка його склала, суд при винесенні зазначеного рішення залишив даний документ без розгляду. Таким чином, рішення у даній справі приймалось без врахування доводів, викладених в даному документі, а тому вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на за його виготовлення не підлягають задоволенню
Разом з тим суд констатує, що понесення позивачем витрат в сумі 2400 грн. за актом прийому передачі від 05.10.2020 за складання адвокатом Колядка Г.В. позовної заяви до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення штрафних санкцій та інших нарахувань за договором № 238/10-238 від 29.08.2018 є обґрунтованими, доведеним позивачем належними та допустимими доказами.
До того ж, покладення на відповідача за результатами розгляду справи судових витрат саме в сумі 2400 грн. є спів розмірним щодо характеру спору по даній справі, ступеню її складності, ціні позову, та відповідає принципами розумності, справедливості та верховенства права.
За таких обставин, вимоги позивача про покладення на відповідача витрат в зазначеній сумі є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
Прийняти додаткове рішення, яким заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 23544 від 09.10.2020) щодо вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (адреса: 61089, м. Харків, пр.-т Московський, буд. 299; код ЄДРПОУ 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, буд. 28-А; код ЄДРПОУ 23647276; п/р НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, код банку 380805):
2400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак