16 жовтня 2020 року Справа № 915/534/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “КОРАБЕЛ”,
вул. 6 Слобідська, 81, м. Миколаїв, 54055;
до фізичної особи-підприємця Михаліченко Костянтина Ігоровича,
АДРЕСА_1 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Миколаївська міська рада,
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;
про зобов'язання повернути торгове місце та стягнення неустойки у сумі 31574 грн. 40 коп.
Товариством з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “КОРАБЕЛ” (далі - ТОВ “БК “КОРАБЕЛ”) пред'явлено позов до фізичної особи-підприємця Михаліченка Костянтина Ігоровича (далі - підприємець Михаліченко) про зобов'язання повернути торгове місце № 38, загальною площею 16,0 кв.м., розташоване на території ринку ТОВ “БК “Корабел” по вул. 6 Слобідській, 81 у м. Миколаєві та стягнення грошових коштів у сумі 31574 грн. 40 коп. - неустойки, з посиланням на неналежне виконання підприємцем Михаліченком зобов'язань за договором від 01.03.2015 № 38 оренди торгового місця, укладеного між сторонами, а саме, зобов'язань щодо своєчасного повернення майна у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, внаслідок чого позивачем за період прострочення нарахована неустойка в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Позивач також просить про стягнення з підприємця Михаліченка грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження; ухвалою від 06.05.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївську міську раду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
У зв?язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”, у відповідності до якого, зокрема, розділ X “Прикінцеві положення” ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:
“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.
Підприємець Михаліченко у відзиві від 26.05.2020 на позовну заяву позовні вимоги не визнав з посиланням на те, що звільнив орендоване торгове місце в установлені договором строки.
У відповіді на відзив від 29.05.2020 вих. № 96 позивач зазначає, що доводи відповідача про повернення торгового місця є такими, що не відповідають дійсності, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано жодного доказу повернення торгового місця позивачу.
У запереченнях від 11.06.2020 відповідач указав, що вважає викладені вище доводи позивача необґрунтованими та безпідставними.
Клопотання відповідача про виклик свідків судом відхиляється, оскільки відповідно до ст.89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Такі заяві в матеріалах справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 01.03.2015 № 38 оренди торгового місця (далі - договір), у відповідності до умов якого ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” (орендодавець) надав підприємцю Міхаліченку (орендарю) у тимчасове користування для провадження торгової діяльності торгове місце № 38 загальною площею 16 кв.м. (з них основна - 16 кв.м., додаткова - 0 кв.в.), що розташоване на території ринку ТОВ “БК “КОРАБЕЛ”, за адресою: 54044, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 91 (далі - об'єкт оренди), а орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.п. 1.1, 3.2 договору).
У відповідності до п.п. 1.2-1.4 договору, об'єкт оренди знаходиться у нестаціонарній споруді право користування на яку має орендодавець; місцезнаходження об'єкта оренди зазначається на плані території ринку; орендар набуває права користування об'єктом оренди з дня підписання договору.
У відповідності до п. 2.2 договору, орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати орендареві в тимчасове користування об'єкт оренди.
У відповідності до п. 3.2 договору, орендар зобов'язаний, зокрема, у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) об'єкта оренди з вини орендаря.
Орендна плата за об'єкт оренди сплачується безготівковим переказом на поточний рахунок орендодавця та становить за місяць оренди 880 грн.; орендна плата вноситься до 5 числа поточного місяця; орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря (п.п. 4.1-4.2 договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 5.2 договору).
Сторонами погоджено, що договір укладено строком на 10 місяців та діє з 01.03.2015 до 31.12.2015 включно; договір може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця (п.п. 6.1-6.2 договору).
Додатковою угодою від 01.01.2018 до договору, сторонами внесені зміни до п. 4.1 договору та викладено його в такій редакції: “орендна плата за об'єкт оренди становить за місяць 1315 грн. 60 коп.; нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначному законодавством”.
Додатковою угодою від 01.01.2019 до договору, сторонами внесені зміни до п. 6.1 договору та викладеного його в такій редакції: “договір укладено строком до 28 лютого 2019 включно, без права пролонгації”.
На виконання умов договору ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” передав, а підприємець Михаліченко прийняв торгове місце № 38, що підтверджується актом приймання-передачі торгового місця від 01.03.2015.
За твердженнями позивача, після закінчення строку дії договору підприємець Михаліченко не повернув об'єкт оренди за договором.
У відзиві на позовну заяву підприємець Михаліченко зазначає, що торгове місце, що є предметом спору в даній справі, звільнив.
Викладені обставини є підставою звернення ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” до суду з позовом у даній справі.
Предметом спору в даній справі є вимога про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди (торгове місце) у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, а також вимога про стягнення неустойки, нарахованої за невиконання орендарем обов'язку щодо своєчасного повернення об'єкта оренди.
У відповідності до п. 1 Правил торгівлі на ринках, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 за № 288/6576 (далі - Правила) ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.
Пунктом 2 Правил визначено, що ринок ? це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок).
Торговельне місце ? площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства (абз. 3 п. 13 Правил).
Пунктом 20 Правил визначено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Отже, в спірному випадку мова йде виключно про договірні правовідносини між сторонами, які виникли на підставі договору оренди, та регулювання яких здійснюється відповідно до положень ЦК України про найм (оренду) майна.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу (ЦК) України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Ураховуючи викладене, та те, що відповідачем не подано суду доказів повернення об'єкта оренди, передбачених ч. 2 ст. 795 ЦК України, позовні вимоги в частині повернення торгового місця № 38 підлягають задоволенню.
Щодо вимог ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” про стягнення з підприємця Михаліченка неустойки, суд приходить до такого.
Законодавством передбачено, що невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Зі змісту ст.ст. 610-612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з підприємця Михаліченка неустойки.
Наданий позивачем розрахунок неустойки за період березень 2019 року - лютий 2020 року, в сумі 31574 грн. 40 коп. суд визнає вірним, а указану суму ? підлягаючою до стягнення з відповідача.
Отже, позовні вимоги ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ “БК “КОРАБЕЛ” на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 06.04.2020 № 1939 у сумі 4204 грн., належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “КОРАБЕЛ” задовольнити повністю.
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Михаліченка Костянтина Ігоровича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути товариству з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “КОРАБЕЛ”, вул. 6 Слобідська, 81, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 25380676, торгове місце № 38, загальною площею 16 кв.м., розташованого на території ринку ТОВ “БК “КОРАБЕЛ”, за адресою: 54044, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 91.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Михаліченка Костянтина Ігоровича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “КОРАБЕЛ”, вул. 6 Слобідська, 81, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 25380676, грошові кошти у загальній сумі 31574 (тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. - неустойка, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.
4. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль.