ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2020Справа № 910/11751/20
Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/11751/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (вул. Герцена, буд.10, м. Київ 50, 04050)
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ 80, 04080)
про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 5 416,20 грн
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників сторін.
Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 5 416,20 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 5 416, 20 грн, право на яке перейшло до позивача в результаті суброгації. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102, 00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
17.08.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи № 910/11751/20 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.08.2020 через відділ діловодства суду від Моторно-транспортного страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
07.09.2020 від позивача надійшла заява, в якій позивач просив суд закрити провадження у справі № 910/11751/20 в частині основних вимог - 4 851, 00 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору, в решті вимог - 565, 20 грн позивач просив позовні вимоги задовольнити. Також позивач просив суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в повному обсязі.
11.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав допущення в рахунку - фактурі арифметичної помилки та з підстав виплати позивачу страхового відшкодування по страховому випадку.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як підтверджено матеріалами справи, 18.12.2019 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (власник автомобіля Торгова - промислова палата України) та автомобіля «Chevrolet Epica», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Майнові інтереси Торгово - промислової палати України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем - «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застраховано у позивача на підставі договору «Просто - каско плюс» № 1900010 серії PKS.i.P від 11.04.2019.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.01.2020 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності.
Відповідно до рахунку № АC-00000196 від 16.01.2020 ФОП Карпенко Віктора Юрійовича вартість робіт з відновлення автомобіля «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 5 416, 20 грн без ПДВ.
Згідно із звітом № 142196 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 20.07.2020 матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 18.12.2019 складає 5 778, 70 грн.
Також судом встановлено, що сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами договору № 1900010 серії PKS.i.P від 11.04.2019 на підставі страхового акта № 142196 від 28.02.2020 складала 5 416, 20 грн.
Вказана сума страхового відшкодування виплачена позивачем на рахунок ФОП Карпенко В. Ю. в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 3899 від 28.02.2020.
У березні 20120 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію щодо відшкодування шкоди в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування». Відповіді на претензію відповідач не надав, і доказів іншого матеріали справи не містять.
Проте, 01.09.2020 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 4 851, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13404 від 01.09.2020.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 4 851, 00 грн підлягає закриттю, а в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Однак, у разі якщо її цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно із ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Судом установлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Chevrolet Epica», реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент вказаної ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом № АО/004492776, який діяв на 18.12.2019.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000, 00 грн та франшизу у розмірі 0, 00 грн.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Chevrolet Epica», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
З урахуванням вимог ст. 29, п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 25 Закону України "Про страхування" суд дійшов висновку, що страховий акт № 142196 від 28.02.2020, платіжне доручення № 3899 від 28.02.2020, копії яких наявні в матеріалах справи, є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП.
Водночас,як правильно зазначив відповідач, у відзиві відповідно до рахунка - фактури № АС - 00000196 від 16.01.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 416, 20 грн, однак, позивач, приймаючи рішення про виплату потерпілому страхового відшкодування у розмірі 5 416, 20 грн, залишив поза увагою, що у вищевказаному рахунку - фактурі допущена арифметична помилка. За результатами підрахунку вартість ремонту згідно з рахунком - фактурою № АС - 00000196 від 16.01.2020 складає не 5 416, 20 грн, а 2 025, 00 грн + 300, 00 грн + 480, 00 грн + 1 500, 00 грн + 240, 00 грн + 150, 00 грн + 156, 00 грн = 4 851, 00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що шкода завдана при ДТП транспортному засобу «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 належним чином доведена в розмірі 4 851, 00 грн, а не як визначено позивачем - 5 416, 20 грн.
Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Як зазначається у статті 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Полісом № АО/4492776 встановлено безумовну франшизи в розмірі 0, 00 грн та визначено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 851, 00 грн, а не як визначено позивачем в розмірі 5 416, 20 грн. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 565, 20 грн (5 416, 20 - 4 851, 00 = 565, 20) задоволенню не підлягають як не доведені та необґрунтовані.
Матеріали справи містять докази відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної під час ДТП, яке сталася за участю забезпеченого транспортного «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачу 01.09.2020 в розмірі 4 851, 00 грн, тобто після відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
В даному випадку предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі, адже провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрите 17.08.2020, а страхове відшкодування в розмірі 4 851, 00 грн сплачено відповідачем позивачу 01.09.2020, тобто вже після відкриття провадження у справі, відтак провадження у справі в частині стягнення 4 851, 00 грн підлягає закриттю.
Вимоги щодо стягнення іншої частини позовних вимог в розмірі 565, 20 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до рахунку № АС - 00000196 від 16.01.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volvo S90», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 4 851, 00 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих відповідачем доказів, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 565, 20 грн страхового відшкодування та про закриття провадження у справі в частині стягнення 4 851, 00 грн страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 4. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких підстав, позивачу слід повернути сплачений судовий збір за позовні вимоги в частині яких провадження підлягає закриттю, але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення йому сплаченого судового збору у відповідній частині, відповідний судовий збір не повертається судом.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 219, 35 грн покладаються на позивача.
Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн повністю, оскільки спір у справі виник з вини відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що між позивачем та Адвокатським бюро «Синюк та Партнери» було підписано Договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, відповідно до якого, Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно Договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020 позивач вже поніс витрати та сплатив на користь АБ «Синюк та Партнери» 5000,00 грн, згідно додатку № 1 від 01.07.2020, акту виконаних робіт від 15.07.2020, підписаному сторонами.
Дослідивши договір про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2020, додаток № 1 до договору, акт виконаних робіт від 15.07.2020, детальний опис робіт (наданих послуг) від 15.07.2020 та платіжне доручення № 10839 від 02.07.2020, суд приходить до висновку, що дана справа є малозначною, необхідності для підготовки позовної заяви та документів у справі, яка кваліфікується як малозначна справа та не підлягає розглядові в порядку загального позовного провадження, у залученні адвоката у позивача не було, а також враховуючи те, що відповідачем сплачено страхове відшкодування до завершення розгляду справи, а тому провадження у справі в цій частині закрито, а в іншій частині позовних вимог судом відмовлено, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача витрат на допомогу адвоката у даній справі .
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Закрити провадження у справі № 910/11751/20 за Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 5 416,20 грн в частині стягнення 4 851, 00 грн страхового відшкодування, у зв'язку з відсутністю спору між сторонами у відповідній частині.
2. В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (вул. Герцена, буд.10, м. Київ 50, 04050; ідентифікаційний код 24745673) до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ 80, 04080; ідентифікаційний код 20602681) про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 5 416,20 грн в іншій частині, а саме щодо стягнення 565, 20 грн страхового відшкодування відмовити.
3. Судові витрати позивача в розмірі 219, 35 грн покласти на Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (вул. Герцена, буд.10, м. Київ 50, 04050; ідентифікаційний код 24745673).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких