Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
25.03.2010 р. № 2а - 7223/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу
за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030
доПП "М.І.С.", пр. Г. Сталінграда, 13-в, кв. 48 (Аляуди, 4, кв. 5,5Миколаїв,54001
пронадання дозволу на проведення позапланової перевірки,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про надання дозволу на проведення позапланової перевірки на підставі п.6 ч.6 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»(в зв'язку з реорганізацією (ліквідацією) підприємства).
Дослідивши матеріали справи (свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість, облікові дані платника податків) та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок: посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. При додержані органами ДПІ вимог законодавства про підстави та порядок проведення позапланових перевірок позапланові перевірки проводяться на підставі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
До того ж, п.6 ч.1 ст.3 КАС України означено та розкрито поняття адміністративного позову, як звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, тобто звернення до суду за наявності спору між сторонами.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт вданих повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Із тексту заяви слідує, що у правовідносинах, які визначені заявником в поданій до суду заяві, відсутній спір між сторонам на момент звернення до суду (відповідачеві невідомо про наміри ДПІ вчинити певні дії (провести позапланову перевірку) і відповідно відповідач на момент звернення позивача до суду не заперечує проти проведення позапланової перевірки). Логіко-граматичне тлумачення положень ст.ст. 11 та 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в контексті дефініції адміністративного позову (п. 6 ч.1 ст. 3, п.4 ч.1 ст.17 КАС України) вказує на можливість звернення податкового органу до суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки тільки після виникнення спору між сторонами. Звернення до адміністративного суду в іншій формі (подання, клопотання, окреме провадження і т.д., що можливе в цивільному, адміністративному та кримінальному судочинстві) ніж за позовом, сутність якого передбачає наявність спору між сторонами, КАС України не передбачено.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Дозвіл на проведення позапланової перевірки в контексті ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" може надаватися судом незалежно від наявності або відсутності спору між сторонами тільки в передбачених законом випадках в порядку кримінального судочинства, на розгляд справ в якому компетенція адміністративних судів відповідно до ч.2 ст.17 КАС України не поширюється.
Перевірка, що проводиться ДПІ на підставі ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»є позаплановою перевіркою в силу закону і не потребує рішення суду, у зв'язку з чим позивачем обрано невірний спосіб захисту, який заснований на помилковому трактуванні ч.7 та ч.8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки заявлені позивачем вимоги не містять ознак публічно-правового спору -спір між сторонами на момент звернення до суду фактично відсутній, що виключає в даному конкретному випадку розгляд вимог про надання дозволу на проведення позапланової перевірки (право на яку існує в силу закону) в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.
З метою реалізації встановленої п.1 ст.11Закону України «Про державну податкову службу в Україні»компетенції щодо проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, в разі якщо особи, стосовно яких здійснюється контроль, перешкоджають і реалізації цієї компетенції, у органів державної податкової служби наявні важелі впливу, зокрема, передбачені ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та іншими законами.
Крім того, оцінюючи неузгодженість правових норм -ч.8 (викладена в редакції від 12.05.05) та ч.9 (викладена в редакції від 23.05.05) ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд, порівнюючи дати прийняття вказаних правових норм, приходить до висновку про тлумачення колізії приписів вказаної статті на користь пізніше прийнятої ч.9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, в випадку, що є предметом судового дослідження контролюючий орган має повноваження щодо проведення позапланової виїзної перевірки в силу закону за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Оскільки заявлені позивачем вимоги не містять ознак публічно-правового спору -спір між сторонами на момент звернення до суду фактично відсутній, вищенаведене виключає в даному конкретному випадку розгляд вимог про надання дозволу на проведення позапланової перевірки (право на яку існує в силу закону) в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Наведене є підставою для закриття провадження в справі
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Провадження у справі №2а - 7223/09/1470 закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Желєзний І. В.