Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
19.06.2009 р. Справа № 2а - 159/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельник О.М. при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу
за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
доТОВ " Ас- Сервіс ", пр-т. Леніна, 10-а, кв. 5, м. Миколаїв, 54029
про визнання недійсними установчих документів, та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Ас-сервіс",
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання установчих документів ТОВ " Ас- Сервіс " недійсними з моменту реєстрації та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ " Ас- Сервіс " з моменту видачі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ " Ас- Сервіс " не знаходиться за юридичною адресою; відповідно до пояснень засновника відповідача гр. ОСОБА_1 він погодився на пропозицію чоловіка на ім'я ОСОБА_2 відкрити фірму на його ім'я, але фактичної участі у керівництві підприємством та його господарській діяльності не брав, тобто ТОВ " Ас- Сервіс " було зареєстроване на підставну особу в супереч інтересам держави та з порушенням чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, тому дану діяльність не можна вважати підприємницькою.
Відповідачі правом, передбаченим ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористались.
Про дату і місце розгляду справи відповідачі були повідомлені належним чином. Ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.03.2009 та призначення справи до судового розгляду на 02.06.2009 року були направлені на адреси відповідачів, вказані у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але повернулись з відміткою поштового відділення про відсутність адресатів.
Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю " Ас- Сервіс " зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 02.10.2008 року, про що зроблений запис про державну реєстрацію №15221020000017768 (а.с.7-8, 12).
Відповідача було взято на облік, як платника податків та видано свідоцтво про реєстрацію підприємства, як платника податків від 03.10.2008 року (а.с.11,15,17).
Згідно довідки Головного управління статистики у Миколаївській області ТОВ " Ас- Сервіс ", значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 10-А; засновником підприємства є ОСОБА_1 (а.с.7-8).
Відповідно до акту від 04.03.2009 року, складеного податковими органами, ТОВ " Ас- Сервіс " за юридичною адресою не знаходиться (а.с. 5).
Як вбачається з позовної заяви та матеріалів даної адміністративної справи висновок про те, що ТОВ " Ас- Сервіс " зареєстровано на особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, а тому підприємство було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, які неможливо усунути, та висновок про те, що установчі документи товариства не відповідають вимогам діючого законодавства зроблено позивачем на підставі того, що засновник ТОВ " Ас- Сервіс " гр. ОСОБА_1 надав працівникам податкової міліції 18.02.2009 року пояснення (а.с.9-10) з яких вбачається, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та з метою отримання грошової винагороди він погодився на пропозицію знайомого на ім'я ОСОБА_2 відкрити фірму на його ім'я, а також проїхати до нотаріуса та підписати ряд документів, змісту яких не знає. Будь-якої організаційно-розпорядчої діяльності на підприємстві він не здійснював, про діяльність ТОВ " Ас- Сервіс " та місцезнаходження печаток та документів підприємства нічого не знає.
Таким чином, у підставу заявленого позову покладено відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, реєстрація підприємства на підставну особу та відсутність підприємства за юридичною адресою.
Відповідно до чинного законодавства підставою для визнання недійсними установчих документів можуть бути, зокрема, вчинені при оформлені цих документів порушення законодавства, невідповідність фактичним обставинам вміщених в установчих документах відомостей.
Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України, установчими документами суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, є статут (положення). Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкту господарювання.
Відповідно до ч.5 ст.58 ГК України та ч.3 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(надалі -Закон №755-ІV) відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та їх достовірність несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Частина 5 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачає, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факти, які підтверджені матеріалами справи, а тому факт порушення закону при створенні юридичної особи матеріалами справи підтверджений і відповідні докази, що підтверджують наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання недійсними установчих документів ТОВ " Ас- Сервіс " позивачем надані, в той час, як приписи ч.1 ст.71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, у суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними установчих документів ТОВ " Ас- Сервіс ".
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, то здійснюючи реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкових правовідносин, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку на додану вартість. Останнє є підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаного правовідношення, через який орган державної влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявності торгових патентів.
Крім того, суд зазначає, що позивачем надані суду докази того, що діяльність ТОВ " Ас- Сервіс " спрямована на ухилення від сплати податків (щодо реалізації функцій податкового органу при зверненні із таким позовом до суду).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними установчі документи ТОВ "Ас-сервіс" з дати реєстрації, а саме з 02.10.2008 року.
3. Визнати недійсним свідоцтво пдатника податку на додану вартість ТОВ "Ас-сервіс" з моменту видачі з 04.11.2008 року.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М. Мельник