Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
25.08.2009 р. Справа № 2а - 1867/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельник О.М. при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу
за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 190/12, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000
доПідприємства Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області, с. Новоданилівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56022
простягнення недоїмки в сумі 7930,39 грн.,
за участю представників:
від позивача: Сало П.І. -дов. №1 від 08.01.2001р.
від відповідача: був повідомлений належним чином, але не з'явився
Позивачем було подано клопотання про нездійснення технічної фіксації в судовому процесі, яке судом було задоволено.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків в сумі 7930,39 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена прострочена заборгованість у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності»(надалі Закон) та ст.5 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління ФССТВП від 26.06.2001р. №13, передбачено право органу ФСС ТВП, яким є позивач, на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку тимчасовою втратою працездатності»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001р. підприємство Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області зареєстровано в Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з 14.06.2001 року (арк. спр. 9).
Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи 13 квітня 2009 року відповідачем за підписом керівника та головного бухгалтера позивачеві надана розрахункова відомість в якій вказано, що за відповідачем рахується заборгованість по внесках до Фонду (арк. спр. 13). Позивач з 2005 року неодноразово звертався до господарського суду Миколаївської області з позовними заявами про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків з відповідача. Подані позовні заяви судом були розглянуті та задоволені, про що були винесені відповідні постанови та видані виконавчі документи (арк. спр. 19 - 24). Таким чином, за відповідачем залишилась заборгованість по недоїмці зі сплати страхових внесків в сумі 7930,39 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області, с. Новоданилівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56022( код ЄДРПОУ 08680543) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Казанківському районі Миколаївської області, вул. Миру, 190/12, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000 (код ЄДРПОУ 25956231) недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 7930,39 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М. Мельник