Миколаївський окружний адміністративний суд
54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
м. Миколаїв.
09.09.2009 р. № 2а - 3557/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України у Березанському районі, вул. Леніна, 31,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Березанському районі, вул. Леніна, 30/1,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400
прозобов'язати включити в акт щомісячної звірки витрати на виплату допомоги на поховання в сумі 1104 грн.99 коп.,
за участю представників:
від позивача: Васьків А.М. довіреність № 2784/08-01 від 04.08.2008 р.
від відповідача: Демешко С.П. довіреність № 2 від 08.01.2009 р
Позивач, управління Пенсійного фонду України у Березанському районі, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суд з позовною заявою про зобов'язання Відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Березанському районі, прийняти до заліку та включити в щомісячний акт звірки суму 1104 грн.99 коп. - виплаченої допомоги на поховання ОСОБА_1.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним:
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади.
Відповідно до ст.58 Розділу VIII, ст., 12 Розділу ХV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
З набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-ХІV (надалі Закон № 1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особами, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Також, згідно абзацу 2 п.5 ст.24 Закону №1105 -виплати застрахованим особам здійснюються тим страховиком до якого звернулась застрахована особа. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Управлінням Пенсійного фонду України у Березанському районі щомісяця виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачем на поховання вказаного громадянина було виплачено допомогу в сумі 1088 грн..
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що порядок відшкодування визначений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4 про затвердження “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (надалі Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Крім того відповідач зазначив, що причинний зв'язок смерті потерпілого з одержанням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я має бути підтвердженим висновками відповідних медичних закладів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
Позивач, управління управління Пенсійного фонду України у Березанському районі Миколаївської області, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суд з позовною заявою про зобов'язання Відповідача, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Березанському районі, прийняти до заліку та включити в щомісячний акт звірки суму 1104 грн.99 коп. - виплаченої допомоги на поховання ОСОБА_1..
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом державної виконавчої влади.
Відповідно до ст.58 Розділу VIII, ст., 12 Розділу ХV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України є органом, який проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Статтею 1 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі -Закон № 16/98-ВР) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
У статті 25 Закону № 16/98-ВР перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають в себе допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, -допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання -допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі -Закон № 1105-XIV) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
У статті 21 цього Закону визначено, що соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом. Так, у разі настання страхового випадку він у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до частини 8 статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України в зазначеному Порядку. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.
Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Аналіз норм Закону № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року № 376/7697, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону № 1105-XIV. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку за необхідне зазначити, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) свого порушеного права Позивачем є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду щодо відшкодування понесених ним витрат.
У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання актів звірки чи включення до них спірних витрат.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді спорів цієї категорії (Постанови від 20 березня 2007 року у справах № 21-897во06 і № 21-1087во06 , а також від 30 вересня 2008 року).
Крім того, позивач не довів наявність причинного зв'язку смерті потерпілого з одержанням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я, яка має бути підтвердженим висновками відповідних медичних закладів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінет Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.
Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 -163, КАС України, адміністративний суд, -
В задоволені позову відмовити
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя О. А. Зіньковський