Україна
12 квітня 2010 р. справа № 2а-2899/09/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.
при секретарі Рябовол М.О.
представника позивача - Української Л.С.,
представника відповідача - Ткаченко М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську про визнання частково недійсною вимогу Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську № Ю-340/18 від 01.11.2008р. про сплату боргу у сумі 5 128,82 гривень,-
Позивач, Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів», звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську про визнання частково недійсною вимоги № 340/18 від 01.11.2008 про сплату боргу в розмірі 45 240,93 гривень.
В обґрунтування позову вказав, що відповідачем Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську було направлено до відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» вимогу про сплату боргу № Ю-340/18 від 01.11.2008 в сумі 45 240,93 гривень , у т.ч. недоїмка за вересень 2008р.- 9 939,56 гривень, штрафні санкції в сумі 3 803,67 гривень та пені в сумі 774,19 гривень. За наслідками узгодження вказана вимога залишена без змін.
Вважає, що вказана вимога є незаконною та прийнята в порушення встановлених законодавчо визначених вимог з наступних підстав.
Страхові внески були сплачені Державним підприємством «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів», що підтверджується відповідними платіжним дорученнями, а саме:
- сума 7 500,72 гривень (33,2%)- платіжні доручення № 244 від 30.10.2008р., № 272 від 17.12.2008р.;
- сума 451,86 гривень (0,5-2%)-платіжні доручення № 246 від 30.10.08, № 274 від 17.12.2008р.
Як вбачається із вищенаведеного, має місце несвоєчасна сплата належної суми страхових внесків ДП «Шахтарськантрацит» ВП «УПМР» за вересень 2008р. внески станом на 01.11.2008 сплачені частково в сумі 7 952,58 гривень (7 500,72 гривень -33,2%, 451,86 гривень-2%) тому у відповідача не було підстав виносити 01.11.2008 вимогу про сплату боргу в сумі 9 939,56 гривень. Фактино недоїмка складає 1 986,98 гривень (9 939,56 грн.- 7 952,58 грн.= 1 986,98 грн.).
Вказує, що відповідач керувався п.5 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також відповідач безпідставно включив до складу боргу штрафні санкції у сумі 3 803,67 гривень та пені 774,19 гривень.
Зазначає, що позивач оскаржує до Донецького окружного адміністративного суду вимогу відповідача № 340/18 від 01.11.2008 про нарахування фінансових санкцій в сумі 3 803,67 гривень та пені в сумі 774,19 гривень які включено відповідачем до вимоги. Яка є предметом спору за цим позовом.
В обґрунтування позову посилається на п.6, п9 ст. 20, п.5, п.13 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.2 Положення про пенсійний фонд України (затверджено Указом Президента України від 1 березня 2001р. № 121/2001), ст.19, ч.3 ст. 8 Конституції України, ч.5 ст. 19 ГК України.
З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно до якої просить визнати частково недійсною вимогу Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську № Ю-340/18 від 01.11.2008р. про сплату боргу у сумі 5 128,82 гривень.
Представник відповідача надав суду заперечення відповідно до яких зазначив, що
розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку страхувальника, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно. Підставою для застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків також є дані картки особового рахунку страхувальника.
В обґрунтування своєї правової позиції посилається на п.6 ч.2 ст. 17, п.1 ст. 14, п.2, п.6 ст.20, ч.3 ст. 106, ч.5 ст. 106 Закону України № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами» від 16.11.2006р. № 364-У.
З огляду на вищенаведене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» (Далі за текстом- ДП «Шахтарськантрацит») згідно довідки з ЄДРПОУ від 31.05.05р. є юридичною особою (а.с.8).
Відокремлений підрозділ «Управління з постачання матеріальних ресурсів» (Далі за текстом- ВП «УПМР» ДП «Шахтарськантрацит») Державного підприємства «Шахтарськантрацит», згідно довідки з ЄДРПОУ від 13.02.07 має статус суб'єкта - «без права юридичної особи», взято на облік в УПФУ в м. Шахтарську, як страхувальника (а.с.6).
Відповідач - Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську (Далі за текстом УПФУ в м. Шахтарську) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який у даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
ВП «УПМР» ДП «Шахтарськантрацит» складено розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень місяць 2008р. (а.с.11-12).
Згідно вказаного розрахунку загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті за вересень 2008р. складає 9 939,56 гривень.
01.11.2008р. УПФУ у м. Шахтарську сформовано вимогу № Ю-340/18 (а.с.15).
Згідно вказаної вимоги заборгованість ВП «УПМР» ДП «Шахтарськантрацит»
зі сплати страхових внесків, штрафів фінансових санкцій та пені становить 45 240,93 гривень, у тому числі недоїмка по внескам у розмірі 40 663,07 гривень (у тому числі за вересень 2008р. 9 936,56 гривень), фінансові санкції на суму 3 803,67 гривень, пеня 774,19 гривень.
Відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Позивач не погодившись із спірною вимогою, направив на адресу відповідача заяву № 17-17/232 від 11.11.2008р. відповідно до якого зазначив, що вимогу узгоджує частково на суму 4 810,74 гривень (а.с.14).
Відповідач розглянувши вказаний лист прийняв рішення № 6619/04 від 13.11.2008р., відповідно до якого заяву позивача № 17-17/232 від 11.11.2008р. залишив без задоволення, а спірну вимогу без змін (а.с.13).
Як вбачається із рішення № 6619/04 від 13.11.2008р. про результат розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю-340/18 від 01.11.2008р. відповідач суму сплачену позивачем відповідно до платіжного доручення № 244 від 30.10.2008р. зі страхових внесків 33,2% за вересень 2008р. у розмірі 4 837,40 гривень та платіжного доручення № 246 від 30.10.2008р. зі страхових внесків 2% за вересень 2008р. у розмірі 291,42 гривень зарахував в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.13).
Як встановлено у судовому засіданні, позивач відповідно до платіжних доручень сплатив страхові внески за вересень 2008 р. на загальну суму 5 128,82 гривень.
Відповідачем факт оплати страхових внесків за вересень 2008 р. на загальну суму 5 128,82 гривень не оспорюється.
Відповідачем не оспорюється також і факт перерозподілу сплачених коштів на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів.
За змістом ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
У відповідності до ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Тобто, вказаною нормою визначений порядок зарахування поточних сум страхових внесків у певній черговості - платежі зараховуються у першу чергу в рахунок сплати недоїмки, а після цього погашається пеня та фінансові санкції.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2, 5.3 п. 5 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 2-4 від 19.10.2002р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 212/6500, облік надходжень платежів до органів Пенсійного фонду України в особових рахунках платників проводиться на підставі документів, перелічених у п. 2.4 цього Порядку. Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників за видами платежів, органи Пенсійного фонду України проводять облік платежів згідно з кодами видів надходжень до Пенсійного фонду України. Суми донарахованих платежів за результатами документальних перевірок, розстрочених сум (при розірвані договору розстрочення) обліковуються за тими самими кодами, що й основні платежі, за якими здійснено таке нарахування. Дані про надходження платежів до відповідного органу Пенсійного фонду України повинні бути відображені в особових рахунках платників. При обробці розрахункових документів про сплату платежів до Пенсійного фонду України в автоматичному режимі з використанням електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам.
Таким чином, при зарахуванні платежів до органів Пенсійного фонду України вказані положення вимагають враховувати реквізит платіжного документу „Призначення платежу”.
Відповідно до п.1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Згідно з п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яку затверджено Постановою НБУ від 21.01.2004р. № 22 платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Суд вважає, що відповідно до першого речення ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спрямування коштів в рахунок погашення недоїмки пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення можливе у разі сплати страхувальником саме недоїмки, пені та фінансових санкцій, а не поточних страхових внесків.
Але позивачем оспорюється саме недоїмка за вересень 2008р. в частині 5 128,82 гривень, від загальної за казаний період суми 9 936,56 гривень.
Як вбачається із матеріалів справи позивач платіжним дорученням № 244 від 30.10.2008р. перерахував на поточний рахунок УПФУ в м. Шахтарську страхові внески 33,2% за вересень 2008р. на суму 4 837,40 гривень, платіжним дорученням № 246 від 30.10.2008р. перерахував на поточний рахунок УПФУ в м. Шахтарську страхові внески 2% за вересень 2008р. на суму 291,42 гривень (а.с.10).
Позивач платіжними дорученнями від 17.12.2008р. № 272, № 274 також сплатив страхові внески за вересень 2008р. на суму 2 663,32 гривень та 160,44 гривень відповідно (а.с.9).
Оскільки спірна вимога прийнята відповідачем 01.11.2008р., а страхові внески сплачені позивачем 30.10.2008р. на суму 5 128,82 гривень та 17.12.2008р. на суму 2823,76 гривень, суд в межах заявлених позовних вимог оцінює спірну вимогу в частині недоїмки за вересень 2008р. такою, що прийнята правомірно на суму 4 810, 74 гривень, та в частині недоїмки за вересень 2008р. такою, що прийнята неправомірно на суму 5 128,82 гривень.
У платіжних дорученнях, якими позивач здійснював сплату страхових внесків, у реквізиті „Призначенні платежу” вказував визначені ним періоди та певні відсотки, та відповідно різні розрахункові рахунки, на які направлялися платежі. Відповідач сплачені суми страхових внесків зараховував без урахування їх призначення відповідно до платіжних доручень, фактично здійснюючи перерозподіл сплачених сум страхових внесків на погашення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що утворилась у попередніх звітних періодах, що не передбачено нормами чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління з постачання матеріальних ресурсів» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську про визнання частково недійсною вимогу Управління Пенсійного Фонду України в м. Шахтарську № Ю-340/18 від 01.11.2008р. про сплату боргу у сумі 5 128,82 гривень, - задовольнити.
Визнати частково недійсною вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного Фонду України м. Шахтарську № Ю-340/18 від 01.11.2008р. про сплату боргу в частині недоїмки за вересень 2008р. на суму 5 128,82 гривень (п'ять тисяч сто двадцять вісім гривень вісімдесят дві копійки).
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 квітня 2010 року.
Повний текст постанови складений 17 квітня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Христофоров А.Б.