Україна
21 квітня 2010 р. справа № 2а-7135/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Гумуржи Т.В.
за участю
представника позивача Перекрестова С.В.
Державна податкова інспекція у Волноваському районі звернулась до суду із адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на наявність за відповідачем податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 126,00 грн.
Позивач посилається на пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Просить стягнути суму заборгованості у загальному розмірі 126,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон) державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Державна податкова інспекція у Волноваському районі, звернувшись до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб'єкт владних повноважень.
Відповідач фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 21.03.2003 року, на податковому обліку перебуває у Державній податковій інспекції у Волноваському районі.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 126,00 грн., який виник внаслідок наступного.
З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), у зв'язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить звичайна (загальна) система оподаткування, що діє згідно з розділом IV Декрету, крім фіксованого податку.
Відповідно до вказаного Декрету податковими органами обчислюються податкові зобов'язання наступних платників прибуткового податку, зокрема, громадян, які одержують протягом календарного року доходи від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також громадян, які одержують інші доходи, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III Декрету, прибутковий податок яких згідно з абзацом "б" пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету обчислюється податковими органами на підставі поданих ними декларацій про очікуваний (оціночний) дохід у поточному році або про фактично одержані у звітному календарному році доходи.
Відповідно до Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:
протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рiк, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рiк. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.
Так, позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005161730/0 від 17.11.2007 року, згідно з яким відповідачеві було визначено податкове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 126,00 грн., яке розміщене на дошці податкових оголошень 22.12.2007 року.
Підставою для визначення сум штрафу став підпункт 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.
Визначаючи правомірність нарахування позивачем штрафу за затримку граничних строків сплати податкових зобов'язань, слід взяти до уваги положення підпункту 17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Враховуючи, що матеріалами справи доводиться допущення відповідачем затримки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, застосування податковим органом до відповідача штрафних санкцій є правомірним.
Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання таким платником податків податкового повідомлення.
Згідно п. 5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (тобто протягом 10 календарних днів після подання податкової декларації чи з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, відповідач має податковий борг у загальному розмірі 126,00 грн.
З метою погашення податкового боргу позивачем 29.04.2008 року виставлена перша податкова вимога № 1/74 та 22.07.2008 року виставлена друга податкова вимога № 2/243 згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які розміщені на дошці податкових оголошень відповідно до актів, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені та, відповідно до розрахунку стягуваної суми по справі, наданого позивачем, податкова заборгованість відповідача складає у загальному розмірі 126,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути податковий борг у загальному розмірі 126,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (85700, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 126,00 грн. до місцевого бюджету п/р 33218801700180, код платежу 11010201, отримувач Волноваська міська рада, код 34686799, банк УДК м. Донецька, МФО 834016.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.