08 квітня 2010 рокуСправа № 2а-1050/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Ковельського МУЮ) про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. та скасування постанови ВП №17606222 від 15.03.2010 року про накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 24.02.2010 року державним виконавцем Веремчук Л.С. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду за №2-а-689/08 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і виплатити її ОСОБА_1 у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
12.03.2010 року державним виконавцем Веремчук Л.С. складено акт про невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.12.2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про зобов'язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Постановою державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. від 15.03.2010 року на Управління накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, оскільки невиплата грошової допомоги сталася не по вині управління, а в зв'язку з відсутністю належного фінансування. Просить суд визнати дії державного виконавця Веремчук Л.С. ВДВС Ковельського МУЮ протиправними та скасувати вищевказану постанову.
В судове засідання позивач свого повноважного представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Надіслав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника в письмовому провадженні. Позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що постанова державного виконавця винесена на законних підставах.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у законі.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що постановою Ковельського міськрайонного суду від 08.12.2008 року, яка набрала законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про зобов'язання проведення перерахунку та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачам допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
З матеріалів позову вбачається, що на виконанні у державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-689/08, виданого Ковельським міськрайонним судом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку стягувачу ОСОБА_1 та виплату її у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
З оглянутого судом акту державного виконавця від 12.03.2010 року вбачається, що боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради рішення Ковельського міськрайонного суду від 08.12.2008 року в частині виплати допомоги у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у встановлений строк для виконання не виконано.
Судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради рішення суду виконано частково, а саме, в частині нарахування грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що стверджено, зокрема, довідкою позивача №4291 від 03.03.2010 року та письмовим перерахунком допомоги по догляду за дитиною, а в частині виплати допомоги не виконано через відсутність фінансування з Держбюджету України, що й зафіксовано в акті державного виконавця.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» та в пункті 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в десятиденний строк.
Аналогічний порядок накладення штрафу передбачений пунктом 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року.
З оглянутої судом постанови державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. від 15.03.2010 року про накладення штрафу вбачається, що на позивача у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду накладено штраф в розмірі 340,00 грн.
В той же час, матеріали справи свідчать про те, що відділу ДВС Ковельського МУЮ відомо, що невиплата стягувачу ОСОБА_1 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку сталася через неналежне фінансування допомог по догляду за дитиною з Державного бюджету України.
Так, з оглянутих в судовому засіданні листів управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 16.12.2008 року №2673/1.11 та від 04.02.2009 року №251 вбачається, що управління неодноразово зверталось з проханням до Головного управління праці, соціальних питань та в справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Волинської облдержадміністрації з проханнями надати роз'яснення з питань виконання рішень суду, та направляло листи до фінансового управління про збільшення розмірів фінансування та виділення додаткових коштів для виконання рішень суду.
З листа Міністерства праці та соціальної політики України №13049/0/14-09/06 від 12.11.2009 року, який оглянутий судом вбачається, що бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень по виплаті соціальних виплат, у Державному бюджеті на 2009 рік не передбачено, Мінпраці зверталося до Міністерства фінансів з пропозицією врахувати додаткову потребу у видатках на виконання судових рішень, дане питання знаходиться на розгляді у Мінфіні.
Крім того, з листа Головного Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації від 12.03.2010 року №643/3/2-10 до управлінь праці та соціального захисту населення міських рад, районних державних адміністрацій та Департамент соціальної політики вбачається, що на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року до листа Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Мінпраці повідомило Мінфін, що при доопрацюванні проекту Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» передбачити видатки для погашення судових рішень за окремою бюджетною програмою.
Отже, суд враховує, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець ВДВС Ковельського МУЮ не в повній мірі вивчив обставини та причини з яких рішення суду не виконано, при винесені постанови не дотримався вимог статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», щодо з'ясування неповажності причин невиконання рішення, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що дана постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.
Згідно із частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення постанови про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Відповідно до статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на вищевикладене, державний виконавець ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. діяла не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд визнає постанову державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Веремчук Л.С. від 15.03.2010 року щодо накладання штрафу протиправною, у зв'язку з чим вона підлягаю скасуванню відповідно до вимог частини 2 статті 162 КАС України.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 72, 122, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 5, 7, 87 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Людмили Сергіївни при винесенні постанови від 15 березня 2010 року про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. на Управління праці та соціального захисту населення Ковельської міської ради по виконавчому листу щодо виплат допомоги по догляду за дитиною на Хлопук Наталію Василівну.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Веремчук Людмили Сергіївни від 15 березня 2010 року ВП №17606222 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради штрафу у розмірі 340,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається позивачем, відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: С.Ф. Костюкевич