м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
19 квітня 2010 р. Справа № 2-а-1354/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача : Скопчака Я.В.,
відповідача : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості в сумі 226,05 грн.
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по єдиному податку в сумі 226,05 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справу рахується податковий борг в сумі 226,05 гривень за не сплату єдиного податку. Оскільки досудові заходи щодо стягнення заборгованості не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутися до суду із вищезазначеним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не вказав причини неприбуття. Відповідно до вимог статті 122 КАС України - адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16) в матеріалах адміністративної справи, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи. Судом були прийняті всі міри для належного повідомлення відповідача про час, день і місце розгляду справи. Таким чином, враховуючи дані обставини, судом прийнято рішення продовжити розгляд справи у відсутність відповідача, і вирішити справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом у справі встановлено, що відповідач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 6 червня 2000 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, а відповідно до довідки Козятинської ОДПІ у Вінницькій області від 18.09.2009 року №334 його взято на облік платника податків. Разом із тим, ОСОБА_2 є платником єдиного податку, що стверджується корінцем свідоцтва серії Є №034712 (а.с.8).
Станом на час розгляду справи у суді за відповідачем рахується податковий борг за несплату єдиного податку в сумі 226,05 грн., що підтверджується обліковою карткою платника станом на 31.12.2008 року (а.с.9-12).
Відповідно до п. 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” вiд 03.07.1998 № 727/98, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. У п. 5 зазначеного Указу вказано, що суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вiд 04.12.1990 № 509-XII органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки, правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.
Підпунктом 3 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” вiд 25.06.1991 № 1251-XII встановлено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
Крім того, спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів, які застосовують стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вiд 21.12.2000 № 2181 -III (далі по тексту Закон).
Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
В силу пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, заявлена до стягнення сума зобов'язань по єдиному податку є узгодженою станом на час розгляду справи.
Як вбачається з наявних у справі документів, фактичний борг відповідача по єдиному податку складає 226,05 гривень.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) до місцевого бюджету м. Калинівки Вінницької області податкову заборгованість з єдиного податку в сумі 226,05 гривень (двісті двадцять шість гривень п'ять копійок).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.04.10р.
Суддя Сауляк Юрій Васильович
19.04.2010