21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
22 квітня 2010 р. Справа № 2/17-10-02-2а
Суддя господарського суду , розглянувши матеріали
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6
до: Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" 24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Промислова, 1
про стягнення 6049,96 грн.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Відкритого акціонерного товариства «Ладижинський завод селікатної цегли»про стягнення 6049,96 грн. заборгованості за надані послуги з виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.
Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду виходячи з наступного.
Не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Так, платіжним дорученням № 544 від 15.04.10 р., держмито сплачено в розмірі 85,00 грн. Відповідно ж до ст.3 Декрету КМУ “Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито“, держмито сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102 грн. і не більше 25500 грн. Сума стягнення даного позову становить 6049,96 грн., фактично ж до держбюджету було перераховано держмито у сумі 85,00 грн., тоді як сума держмита з даного позову складає 102,00 грн.
Разом з тим, згідно п.14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита” при сплаті державного мита до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія додається останній примірник платіжного доручення про сплату держмита з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: “Зараховано в дохід державного бюджету України _____ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Натомість надано платіжне доручення № 544 від 15.04.2010 р. про сплату держмита в розмірі 85,00 грн., в якому не зазначено прізвища посадових осіб кредитної установи, що підписали платіжне доручення та окрім того відсутня гарантійна печатка банку про зарахування вказаної суми до Державного бюджету України.
Також, згідно розділу 3 п. 7 Інструкції Національного банку України „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачу. Натомість з відповідної графи платіжного доручення №544 неможливо встановити, що держмито сплачено саме з позовної заяви №ню-16-94/10 від 15.04.10 р., зокрема не вказано предмет позову та реквізити позовної заяви (номер, дата).
Частиною 2 ст. 36 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно ж ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів" належним чином засвідченою копією документа є така, яка має відмітку про засвідчення копії документа, що складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, скріплених печаткою.
Як встановлено судом, жодний додаток до позовної заяви не засвідчений належним чином, оскільки вони всупереч вказаним вище вимогам не містять посади, прізвища, ініціалів особи, яка засвідчує копії додатків до позовної заяви.
Враховуючи викладене та пряму вказівку Закону на виконання даних вимог, позовна заява підлягає поверненню.
Принагідно суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення.
Керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву №НЮ-16-94/10 від 15.04.10 разом з матеріалами повернути позивачу.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85,00 грн., перераховане за платіжним дорученням № 544 від 15.04.2010 р. , підлягає поверненню.
У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховане за платіжним дорученням № 543 від 15.04.2010 р. , підлягають поверненню.
Суддя
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 01601, м.Київ, вул.Лисенка, 6
3 - відповідачу 24321, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Промислова, 1